Гугл

понеділок, 18 листопада 2019 р.

Історія про те, як “революціонери гідності” з народного фронту “зробили” нас усіх (Доповнення)

В 2009 році господарський суд зобов'язав "Київенерго"* повернути на користь ТОВ "Золотой мандарин Ойл" мазут марки М-100 загальною кількістю 24 627,097 тонн заставною вартістю 54 179 613,40 грн., який за документами зберігався у "Київенерго". Ймовірно, що ніякого мазуту взагалі не було. Потім на прохання стягувача рішення було змінено і замість повернення мазуту "Київенерго" мало повернути ТОВ "Золотой мандарин Ойл" 54 179 613,40 грн.

Наперед скажу, що коли сторона добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право звернутися до виконавчої служби (на той момент була лише державна, зараз є і приватна виконавча служба). "Київенерго" добровільно рішення не виконало, тож ТОВ "Золотой мандарин Ойл" мало звернутися до державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення. І тут увага - стягувач мав це зробити протягом трьох років до 13.05.2012. Проте, ТОВ "Золотой мандарин Ойл" з 2009 року по 2015 рік не подавало до державної виконавчої служби заяви про примусове виконання судового рішення. Виконавчий документ взагалі був втрачений (див. доповнення "Довідка щодо виконавчого документа").

А далі все цікавіше. 25.09.2013 ТОВ "Золотой мандарин Ойл" подає скаргу до Європейського суду з прав людини з приводу того, що Держава Україна не забезпечує виконання рішень суду.


І тут, щоб не чекати рішення Європейського суду з прав людини і не сплачувати ще додаткові витрати, Міністерство юстиції України йде на мирову і погоджується сплатити від імені Держави України ТОВ "Золотой мандарин Ойл" 54 179 613,40 грн. 22.07.2015 була підписана Декларація про дружнє врегулювання між ТОВ "Золотой мандарин Ойл" та Урядом. 20.10.2015 Європейського суду з прав людини по суті погодив цю мирову угоду і Міністерство юстиції України двома траншами до 25.02.2016 перерахувало ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 54 179 613,40 грн. Доповнення. Тут www.facebook.com/ivan.lishchyna/posts/10155757854805498 і тут http://khpg.org/files/docs/1567508023.pdf викладені позиції, чому Україна мала виплатити цей борг ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», оскільки існувала законодавча заборона щодо стягнення майна з підприємств, які внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості. А "Київенерго" знаходилося в цьому переліку. 

Про цю виплату стало відомо НАБУ і в 2017 році була відкрита кримінальна справа. Щоб зробити вигляд, що Міністерство юстиції ніякої шкоди державі не наробило, воно в 2017 подало позов до суду про стягнення з “Київенерго” збитків в розмірі 54 179 613,40 грн. Першу та другу інстанцію Міністерство юстиції виграло, а ось в Верховному Суді все програло. Суд сказав, а чого це “Київенерго” має відшкодовувати якісь збитки державі, якщо до нього в примусовому порядку ніхто не звертався за виконанням рішення 2009 року. Насправді - це право стягувача звернутися до виконавчої служби, а не обов'язок. Тож Верховий Суд скасував рішення першої та другої інстанцій і справу направили на новий розгляд. Господарський суд міста Києва так само відмовив в позові Міністерству юстиції та ще стягнув на користь “Київенерго” судові витрати в сумі 480 000,00 грн.

Це мій суб'єктивний висновок. Ніякої мирової угоди Уряд в особі Міністерства юстиції не мав підписувати з ТОВ "Золотой мандарин Ойл", бо Держава нічого не порушила. Особа просто не дотрималася процедури, яка передбачена законом. Очевидно, що це схема була реалізована завдяки керівництву Міністерства юстиції. Як ви розумієте, повернути гроші з ТОВ "Золотой мандарин Ойл" нереально, а наркофронтовці мають по кілька паспортів.

* АЕК "Київенерго" (м. Київ) - ПАТ "Київенерго" (м. Київ) - АТ "К.ЕНЕРГО" (м. Курахове, Донецька обл.) - це одна і та сама компанія.


Довідка щодо виконавчого документа

13 травня 2009 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 р. № 41/207 та ухвали від 12.05.2009 видано наказ про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на користь ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" 54 179 613,40 грн. вартості мазуту. Строк пред'явлення до виконання зазначеного наказу встановлений до 13.05.2012.

13 лютого 2012 року ухвалою Господарського суду міста Києва у задоволенні заяви ПАТ "Київенерго" в частині відстрочення виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 в частині погашення заборгованості перед ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" та ТОВ "Торговий Дім "Ресурси" відмовлено, а в частині розстрочення виконання вказаної ухвали у зазначеній частині задоволено частково строком на 36 місяців (з 29.01.2012 по 31.01.2015).

Наказ до примусового виконання не пред’являвся. Оригінал наказу було втрачено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. було видано дублікат наказу від 13.05.2009, на підставі якого головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведевим О.В. 22.05.2015 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47633239.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р., відповідно до якої було видано дублікат наказу від 13.05.2009 р. було скасовано.

З огляду на що та враховуючи, що наказ-дублікат видано на підставі рішення, яке скасовано, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведевим О.В. 09.06.2015 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 47633239.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 березня 2016 року у справі №41/207, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, видано дублікат наказу про примусове виконання рішення від 21.04.2009 та ухвали від 12.05.2009  у справі № 41/207.


Джерела: 
  1. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2019 http://reyestr.court.gov.ua/Review/80918750  
  2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 http://reyestr.court.gov.ua/Review/84943589
  3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 http://reyestr.court.gov.ua/Review/85584852 




неділю, 17 листопада 2019 р.

Як отримати електронний цифровий підпис через "Приват24" та зареєструвати ФОП


Для початку у вас має бути мобільний телефон з номером, доступ до інтернету та відкритий рахунок фізичної особи в банку "ПриватБанк". Без цього ви не зможете отримати  електронний цифровий підпис. 

Після цього ви маєте зайти в свій кабінет на веб-сайті "Приват24" https://www.privat24.ua


Потім зайти в розділ "Усі послуги".


Вибрати в підрозділі (зліва) "Бізнес" і "Завантажити сертифікат".


Тут вказати свою електронну поштову адресу. 


Обрати місце, де буде зберігатися файл - це і є ключ. Цей файл можна зберігати на комп'ютері, на флешці чи в хмарному сховищі. 


Обирайте місце для зберігання файлу з електронним ключем. Його можна потім копіювати. Це звичайний файл формату .jks.


Вам потрібно придумати пароль, який має мати мінімальну довжину з 8 символів, символи мають містити латинський алфавіт і цифри, наприклад, Petro12111980. Пароль бажано придумати такий, щоб не забути, в іншому разі треба буде створити новий файл з ключем.
Пароль треба два рази повторити і нажати "Далі".


На ваш номер телефону буде надіслана СМСка з кодом для підтвердження створення файлу. Ви його вносите і у вас заявляється файл типу pb_1111111111.jks з електронним цифровим підписом (ЕЦП) в тому місці, де ви його вказали (на комп'ютері чи на флешці). Отже, для використання ЕЦП вам потрібно знати, що ЕЦП вам видав Центр сертифікації ключів "ПриватБанку", файл з ключем (сертифікатом) та пароль.


Щоб зареєструватися фізичною особою-підприємцем (ФОП), для цього слід вибрати перелік видів економічної діяльності (КВЕД) http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/kv10_i.html.

Наприклад:

Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;
Код КВЕД 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютери;
Код КВЕД 90.03 Індивідуальна мистецька діяльність;
Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;
Код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет;
Код КВЕД 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність;
Код КВЕД 63.12 Веб-портали;
Код КВЕД 63.91 Діяльність інформаційних агентств;
Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.;
Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування;
Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;
Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства;
Код КВЕД 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації;
Код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки;
Код КВЕД 74.20 Діяльність у сфері фотографії

Далі заходимо на веб-сайт "Реєстрація фізичної особи підприємцем" https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz


І входимо на сайт за допомогою ЕЦП.


А далі все просто. Обираємо центр сертифікації "ПриватБанк", вказуємо шлях до файлу з ключем і вказуємо пароль.


Потім обираємо "Послуги" / "Подати заяву"


Обрати "Державна реєстрація бізнесу та ГО" / "Фізичні особи".


Обрати "Державна реєстрація фізичної особи-підприємцем".


"Подати заяву". Всі необхідні поля треба заповнити.


В кінці треба "Додати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування".


Заповнюємо цю заяву.


Подаємо заяву.



Через кілька днів відслідковуємо стан реєстрації. Інформація про реєстрацію ФОП має з'явитися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) на веб-сайті https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch


Див.:  Як безкоштовно отримати електронний цифровий підпис (ЕЦП)?

неділю, 27 жовтня 2019 р.

Як суд звільнив Іванющенка Ю.В. від сплати «Промінвестбанку» боргу в 48 млн. грн.

Як суд звільнив Іванющенка Ю.В. від сплати  «Промінвестбанку» боргу в 48 млн. грн.


27.06.2014 ПАТ «Промінвестбанк» звернулося до Єнакіївського міського суду про стягнення з Іванющенка Юрія Володимировича (зареєстрований в м. Єнакієво Донецької області) заборгованості за кредитним договором у сумі 48 938 216 грн. 67 коп. 

Оскільки м. Єнакієво опинилося на непідконтрольній території уряду України, ПАТ «Промінвестбанк» звернулося з позовом до Артемівського міськрайонного суду, проте 15.09.2014 суд повернув позовну заяву банку, оскільки на думку суду, був відсутній порядок передачі справ з Єнакієвського міського суду до Артемівського міськрайонного суду Донецької області . (http://reyestr.court.gov.ua/Review/40604196)

Насправді, вже на той момент існував такий порядок, встановлений розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 27/0/38-14.

Лише через 6 місяців Артемівського міськрайонного суду прийняв справу до провадження за позовом ПАТ «Промінвестбанк» до Іванющенка Ю.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя сторона ТОВ «Єнакіївський м'ясокомбінат». (http://reyestr.court.gov.ua/Review/45186992)

13.07.2015 Артемівський міськрайонний суд прийняв заочне рішення про стягнення з Іванющенка Ю.В. на користь  ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість за кредитним договором  у сумі 47 944 212 (сорок сім мільйонів девятсот сорок чотири тисячі двісті дванадцять) грн.. 01 коп., а саме: заборгованості за кредитом - 38 824 823,98 грн., заборгованість по відсоткам - 4 331 603,22 грн., заборгованість по комісії - 30 000 грн, пеню за несвоєчасну сплату кредиту - 3 927 622,72 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 23 1188,31 грн.; пеню за прострочення комісії - 1 490,77 грн.; 3% річних - 59 7483,01 грн., у відшкодування понесених судових витрат по оплаті судового збору 3 654 грн. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/46972900)

Суть спору полягає в тому, що ПАТ «Промінвестбанк» відкрив в 2008 році ТОВ «Єнакієвський м'ясокомбінат» кредитну лінію.

15.09.2011 між ПАТ «Промінвестбанк» та Іванющенком Ю.В. було укладено договір поруки № 1-2011/пр, відповідно до якого поручитель Іванющенко Ю.В. відповідає перед банком як солідарний боржник у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником ТОВ «Єнакієвський м'ясокомбінат» зобов'язань, що випливають із кредитного договору.

ТОВ «Єнакієвський м'ясокомбінат» заборгувало ПАТ «Промінвестбанк» 38 824 823,98 грн., тому банк звернувся з позовом до поручителя Іванющенка Ю.В. про стягнення основного боргу, відсотків, пені тощо

ТОВ «Єнакіївський м'ясокомбінат» подало апеляцію на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду.

01.09.2015 Апеляційний суд Донецької області заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.07.2015 скасував та відмовив ПАТ «Промінвестбанк» у позові про стягнення з поручителя Іванющенка Ю.В. заборгованості за кредитним боргом ТОВ «Єнакієвський м'ясокомбінат». (http://reyestr.court.gov.ua/Review/49442938)




Як суд закрив кримінальну справу Іванющенка Ю.В.


ДОВІДКА 
щодо кримінального провадження № 42015000000000207 від 21.02.2015
про підозру в розкраданні Іванющенком Ю.В. коштів Кіотського протоколу у 2012 – 2014 рр.


Хроніка подій

10.04.2014 відкрито кримінальне провадження № 32013110090000107 щодо розкрадання коштів Кіотського протоколу у 2012 – 2014 рр. Фігурантом справи є Іванющенко Ю.В., якого підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27,  ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 3 ст. 368-2 (Незаконне збагачення) КК України)

15.12.2014 Іванющенка Ю.В. оголошено в розшук.

29.12.2014 Іванющенка Ю.В. постановою повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.

21.02.2015 з кримінального провадження № 32013110090000107 від 10.04.2014 матеріали досудового розслідування стосовно Іванющенка Ю.В. були виділені в окреме кримінальне провадження № 42015000000000207 (підозра Іванющенку Ю.В. щодо розкрадання коштів Кіотського протоколу у 2012 – 2014 рр). 

25.12.2015 адвокат Іванющенка Ю.В. подав клопотання до ГПУ про закриття кримінального провадження № 42015000000000207.

29.12.2015 ГПУ відмовила в задоволенні вказаного клопотання.

Адвокат подав на відмову прокурора скаргу в Солом'янський районний суд м. Києва (замість Печерського).

27.01.2016 слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О.В. (помер в 2018 році в 37 років) прийняв ухвалу про закриття кримінального провадження № 42015000000000207 від 21.02.2015 (щодо розкрадання коштів Кіотського протоколу у 2012 – 2014 рр). Ухвала оскарженню не підлягає.
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/55234417)


29.12.2014 року було пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України
клопотання-скарги від 25.12.2015 року
постанову уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 від 29.12.2015 року про відмову в задоволені клопотання-скарги від 25.12.2015 року

«10.04.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110090000107 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.

«Встановлено, що прокурором не було надано оцінку та не спростовано доказів, які прямо вказують на законність отримання ТОВ «Карпатибудінвест» коштів від ДП «Держекоінвест» за договором №2339/06 та спростовують відомості викладені у заяві про злочин Громадського об'єднання «Центр протидії корупції» від 05.12.2014 року та у протоколі допиту свідка.»

«В ході досудового розслідування №32013110090000107, ОСОБА_2 29.12.2014 року було пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.

21.02.2015 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 було виділено в окреме кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000207.»

«за відсутності в його діянні об'єктивної і суб'єктивної сторони інкримінованого йому складу кримінального правопорушення, через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді.» «кримінальне провадження №42015000000000207, розслідується проти ОСОБА_2 вже більше року.»
«Рішень про продовження строку досудового розслідування як по кримінальному провадженню №32013110090000107, так й по виділеному в окреме провадження 21.02.2015 року №42015000000000207 не приймалося.»

«з урахуванням доповнень до скарги, скасувати постанову уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 від 29.12.2015 року про відмову в задоволені клопотання-скарги від 25.12.2015 року.

Зобов'язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 розглянути клопотання-скаргу від 25.12.2015 року та вчинити дії, визначені п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК України в частині підозри ОСОБА_2, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.

Зобов'язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 прийняти рішення про закриття вказаного кримінального провадження або про звернення до суду з обвинувальним актом.»


«в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013110090000107 ОСОБА_2 29.12.2014 року було пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.»

«З матеріалів справи по кримінальному провадженню №42015000000000207 вбачається, що за останній рік не було прийнято жодного процесуального рішення, що є порушенням прав громадянина ОСОБА_2, якого без наявності достатніх підстав підозрюють у вчиненні злочину, обмежено в пересуванні, щодо рухомого та нерухомого майна якого прийнято рішення про накладення арешту.»


ГПУ подала апеляцію.

11.02.2016 Апеляційний суд м. Києва відмовив ГПУ у відкритті апеляційного провадження.

«Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, прокурор Генеральної прокуратури України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду  через невідповідність висновків суду  викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істатні порушення вимог кримінально процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження в зв»язку з тим, що скарга подана на рішення прокурора  що не підлягає оскарженню.»



ГПУ подала касацію.

09.06.2016 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11.02.2016 та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/58271926)

«строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 не сплинув, отже відповідно до вимог ст. 283 КПК України рішення щодо закриття кримінального провадження міг прийняти прокурор, а не слідчий суддя, який своїм рішенням зобовʼязав закрити провадження, оскільки на його думку, строк досудового розслідування сплинув. Прокурор стверджує, що суддя-доповідач апеляційного суду прийняв рішення всупереч вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.»

«За змістом ч. 4 ст. 399 КПК України на стадії прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач вправі приймати рішення про відмову у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення слідчого судді, яке за формою і змістом відповідає вимогам закону, зокрема, якщо слідчий суддя при постановленні рішення ретельно дотримався вимог ст.ст. 303 - 307 КПК України.

Однак, на порушення вказаної норми, суддя апеляційного суду не перевірив дотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 303 - 307 КПК України та передчасно прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.»


Справа була направлена до Апеляційного суду м. Києва.

30.06.2016 Апеляційний суд м. Києва розглянув апеляційну скаргу ГПУ і залишив ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.01.2016 без зміни.


ГПУ подала касацію.

26.01.2017 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив ГПУ у відкритті провадження.


«ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не сплинув, досудове розслідування неодноразово зупинялося та відновлювалося. Постановою заступника Генерального прокурора від 30.03.2015 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 продовжено до 5 місяців. Наголошує, що у слідства є достатньо часу для прийняття процесуальних рішень чи вчинення процесуальних дій. Повідомляє, що чинним законодавством не передбачено повноваження слідчого судді щодо надання вказівки слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження. Вказує, що у порушення вимог закону слідчий суддя дав оцінку доказам у кримінальному провадженні.»


***
Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних Британчук В.В., Григорєва І.В. висловили окрему думку, відповідно до якої вони вважають, що згадана ухвала судді апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст.438 КПК через істотні порушення вимог статей 2, 7-9, ч. 4 ст. 399, ч. 2 ст. 439 цього Кодексу, а також принципу правової визначеності (в одному провадженні протилежні висновки суду касаційної інстанції щодо предмету апеляційного оскарження).

ГПУ подала заяву до ВСУ.


12.10.2017 Верховний Суд України постановою скасував ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.01.2017 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30.06.2016, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

«слідчий суддя в ухвалі від 27 січня 2016 року щодо ОСОБА_1 прийняв рішення всупереч наданим йому повноваженням, яке взагалі не передбачено кримінальним процесуальним законом, а тому таке рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, оскільки воно не відповідає принципам верховенства права і є явно несправедливим та, як наслідок, неправосудним. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, зобов'язаний надати оцінку відповідності рішення слідчого судді загальним засадам кримінального провадження, навіть незважаючи на те, що таке рішення може не міститись у визначеному статтею 309 КПК переліку.»

«Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження визначено у статті 303 КПК. Постанова прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження не входить до переліку процесуальних рішень, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.»
«Оскільки слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачено КПК, бо не узгоджується з положеннями статті 304 КПК стосовно його повноважень,»

Справа була направлена до Апеляційного суду м. Києва.

21.12.2017 Апеляційний суду м. Києва відмовив ГПУ у відкритті провадження.  С.О. Новов

ШТО? «не дійшла консолідованого правового висновку щодо застосування відповідних норм права, внаслідок чого, як зазначено в окремій думці одного із суддів, вказані обставини вплинули на його обґрунтованість.» «у відкритті провадження слід відмовити, через відсутність апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року, а також через те, що навіть якщо припустити, що така скарга була, вона  фактично подавалась на судове рішення слідчого судді, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.»

ГПУ подала касацію до ВС.

12.06.2018 Касаційний кримінальний суд Верховний Суд скасував ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21.12.2017 та відправив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/74747543)

«Незважаючи на те, що відповідно до положень кримінального процесуального закону вказівки суду вищої інстанції є обов'язковими для виконання судами нижчої інстанції, при новому розгляді справи суддя Апеляційного суду м. Києва вказані висновки Верховного Суду України до уваги не взяв і 21 грудня 2017 року знову виніс ухвалу про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора, зазначивши в ній про те, що позбавлений можливості виконати постанову Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року через відсутність законних підстав для призначення такого розгляду, а саме через відсутність в матеріалах справи апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року, а також через те, що навіть якщо припустити, що така скарга була, вона фактично подавалася на судове рішення слідчого судді, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.»

«За правилами кримінального процесуального закону вказівки суду вищої інстанції є обов'язковими для виконання судами першої та апеляційної інстанцій.

Проте, як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали судді апеляційного суду, висновки Верховного Суду України, викладені у вказаній постанові, ним до уваги взято не було.»

Справа була направлена до Київського апеляційного суду.

03.04.2019 Київський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу ГПУ і ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 27.01.2016 залишив без змін. 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/81019038

«Постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження, у зв'язку із тим, що скарга подана на рішення прокурора, що не підлягає оскарженню. достовірно знаючи про те, що підсудність розгляду скарг на дії та рішення службових осіб Генеральної прокуратури України, відноситься до Печерського районного суду м. Києва, керуючись вимогами п. 2 ч. 1 ст. 304 КПК України суд повинен був повернути скаргу заявнику у зв'язку з тим, що вона не підлягала розгляду в даному суді. дотримані строки досудового розслідування. З моменту повідомлення про підозру особі - 29.12.2014 досудове розслідування неодноразово зупинялося та відновлялося, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України (виконання дій в межах міжнародного співробітництва), а також п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України (підозрюваний переховується від органів досудового розслідування). Постановою заступника Генерального прокурора України від 30.03.2015 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 продовжено до 5 місяців. Таким чином, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 строк досудового розслідування не сплинув і становить 2 місяці 28 днів, тобто у слідства є ще понад 2 місяці для прийняття процесуальних рішень чи вчинення процесуальних дій, а при необхідності вказаний строк у кримінальних провадженнях даної категорії може бути продовжений до 12 місяців. Дійшовши до висновку про відсутність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України, слідчий суддя вийшов за межі наданих на стадії досудового розслідування повноважень, оскільки аналіз доказів та питання достатності і допустимості доказів відноситься виключно до стадії судового розгляду. Посилання слідчого судді на те, що прокурором при вирішенні клопотання не було надано оцінку та не спростовано доводів сторони захисту, зокрема висновків судово-будівельної та економічної експертизи, довідок ДПІ, та інших є безпідставними, оскільки такі питання суд не міг вирішувати під час розгляду скарги на стадії досудового розслідування, судом не оглядалися матеріали кримінального провадження, не досліджувалися оригінали документів, не викликались та не допитувались у суді свідки.»

ШТО «Законом України № 2213-VIII від 16.11.2017 р. внесено зміни до ст. 303 КПК України та доповнено її п. 9-1 «згідно з яким на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено в задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником».

Таким чином, під час апеляційного розгляду суд повинен керуватись положеннями            п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, згідно з якими скарга адвоката Колеснікова Ю.О. на недотримання розумних строків при проведенні досудового розслідування є прийнятною та підлягає судовому розгляду.

ШТО «За таких обставин, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, передбачених ч. 1 ст. 7 КПК України, закриття кримінального провадження в зв'язку з недотриманням розумних строків розслідування є дієвим захистом прав особи, з метою припинення та недопущення в подальшому їх порушення.


Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.02.2019 року № 1-р/2019 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) стаття 368-2 КК України, яка втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення, в зв'язку з чим постановою прокурора у кримінальному провадженні Лященка А.В. від 18 березня 2019 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України закрито.»

+++
Суддя Київського апеляційного суду О.А. Кияшко висловив окрему думку, відповідно до якої дії слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва є незаконним та виходять за межі наданих йому кримінальним процесуальним законом повноважень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81019083).

ГПУ подала касацію до ВС.

08.07.2019 Верховний Суд відмовив ГПУ у відкритті касаційного провадження.

ГПУ подала повторно касацію до ВС.

29.07.2019 Верховний Суд відмовив ГПУ у відкритті касаційного провадження.  (http://reyestr.court.gov.ua/Review/83335599)

КІНЕЦЬ кримінальному провадженню № 42015000000000207 від 21.02.2015. 

четвер, 18 липня 2019 р.

6 реформ, які варто впровадити в сфері освіти та культури

1. Створення єдиного музейного порталу, на якому були б сторінки усіх державних та комунальних музеїв України (краєзнавчі, художні, історичні тощо) та створення електронного каталогу усіх цінних музейних експонатів з описом, щоб кожний міг зайти на портал і подивитися, що зберігається в музейних фондах. Проведення повної інвентаризації музейних фондів. Якщо хто не знає, переважна більшість музейних експонатів має лише опис без фотографії. Коли експонати зникають, то їх і знайти майже неможливо без фотографії. Потребує внесення змін до Закону України «Про музеї та музейну справу», Закону України «Про авторське право і суміжні права».

2. Створення архівного порталу, на якому були б сторінки усіх державних та комунальних архівів України. Всі архівні матеріали мають бути відцифровані, а архіви до 1919 року відкриті для усіх користувачів порталу і частково по певним напрямкам до 1991 року. Потребує внесення змін до Закону України «Національний архівний фонд та архівні установи», Закону України «Про захист персональних даних». 

3. Створення єдиного бібліотечного порталу, на якому були б сторінки усіх державних та комунальних бібліотек України. Проведення повної інвентаризації бібліотечних фондів, створення єдиного бібліотечного каталогу з усім творами, що знаходяться в бібліотеках та відцифрування усіх найменувань творів. Кожний, хто пройшов авторизацію на порталі, міг би отримати доступ до творів. Матеріали, опубліковані до 1931 року можна було б вільно завантажувати з порталу в різних форматах. Потребує внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Закону України «Про авторське право і суміжні права».

4. Створення єдиного лекційного порталу. Усі державні та комунальні вузи мали б записувати курс лекції свої викладачів з різних предметів та викладати їх на порталі. Кожний би мав змогу оцінити рівень викладача та безкоштовно отримати знання з різних предметів. Потребує внесення змін до Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про авторське право і суміжні права».

5. Створення єдиного наукового порталу, на якому усі магістерські, кандидатські та докторські роботи мали б викладатися у вільний доступ з автоматичною перевіркою на плагіат. Після авторизації кожний міг би на порталі залишити під роботою свої зауваження щодо науковості роботи, наявності в ній плагіату (модерація коментарів має бути). Це б підвищило відповідальність науковців при створенні своїх робіт. Запровадити кримінальну відповідальність за науковий плагіат, а також за замовлення на створення наукової роботи (дипломної/магістерської, кандидатської, докторської) та створення на замовлення наукової роботи у вигляді високого штрафу та позбавлення права обіймати керівні посади протягом 10 років. Створити відкритий реєстр осіб, які були притягнуті до кримінальної відповідальності за такий злочин. Були б звільнені від кримінальної відповідальності особи, які добровільно протягом 2 місяців з дня набрання чинності закону повідомили про скоєний ними злочин і добровільною відмовилися від наукового ступеню та здали диплом. Потребує внесення змін до Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», Закону України «Про авторське право і суміжні права», Кримінального кодексу України.


6. Створення єдиної бази освітніх документів, де б кожний міг би перевірити справжність освітнього документа. Запровадити спеціальну кримінальну відповідальність за придбання, виготовлення, використання підроблених освітніх документів у вигляді високого штрафу та позбавлення права обіймати керівні посади протягом 10 років. Створити відкритий реєстр осіб, які були притягнуті до кримінальної відповідальності за такий злочин. Були б звільнені від кримінальної відповідальності особи, які добровільно протягом 2 місяців з дня набрання чинності закону повідомили про злочин і добровільно здали підроблений освітній документ. Потребує внесення змін до Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», Закону України «Про загальну середню освіту», Закону України «Про авторське право і суміжні права», Кримінального кодексу України.

неділю, 9 червня 2019 р.

Суддя Пінчук стягнув з Київради більше 27 млн. грн. на користь фірми Пінчука

04 квітня 2019 року суддя Господарського суду міста Києва Валерій Пінчук задовольнив позов ТОВ «Дніпроекологія» до Департаменту економіки та інвестицій КМДА та  Київської міської ради про розірвання договору та стягнення солідарно з відповідачів збитків на суму 27 327 704,30 грн.

Мова йде не про звичайний договір оренди нерухомого майна, а про інвестиційний договір, який було укладено за результатами інвестиційного конкурсу між Промислово-фінансовим Консорціум «Придніпров'я» та Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА 07.09.2004.

Під приводом необхідності розвитку об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста, ще за часів мера Олександра Омельчинка був проведений конкурс із залучення інвестора для забудови Видубицького озера. Це було презентовано, як інвестиційний проект з будівництва яхт-клубу, причалів, зони відпочинку та закладів харчування за адресою: Набережно-Печерська дорога, 4-10 (Видубицьке озеро). 

За умовами конкурсу Головне управлінням економіки та інвестицій КМДА (зараз Департамент економіки та інвестицій КМДА) у межах своєї компетенції зобов'язувалося сприяти оформленню інвестором прав на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт інвестування, а інвестор отримати усі необхідні дозволи за свій рахунок та здійснити забудову. Також інвестор мав сплатити 1% від орієнтовної вартості об'єкта інвестування на покриття витрат, пов'язаних з підготовкою інвестиційного проекту (1 771 018,56 грн.), та внести 10,1 % від орієнтовної вартості об'єкта інвестування на створення соціальної та інженерно транспортної інфраструктури м. Києва - 17 887 287,46 грн.

Менше ніж через рік після укладання інвестиційного договору відбулася заміна інвестора з ПФК «Придніпров'я» на ТОВ «Дніпроекологія». Всі компанії мають стосунок до Віктора Пінчука, хоча в державному реєстрі про це прямо не вказано. Наприклад, кінцевим власником ТОВ «Дніпроекологія» вказана Куц Яна Віталіївна, в той же час вона через дві «острівні компанії» є співвласницею ТОВ «Компанія «АУРА», де єдиним бенефіціарним власником вказано Пінчука Віктора Михайловича, а компанія «Аура» зареєстрована за однією адресою з ПФК «Придніпров'я». 

На підставі інвестиційного договору Київрада дала дозвіл ТОВ «Дніпроекологія» на розроблення проекту щодо відведення земельних ділянок. Вже при мері Леоніда Черновецького 13.12.2007 Київрада прийняла рішення № 1447/4280 щодо вилучення території навколо Видубицького озера на Набережно-Печерській дорозі, 4-10 із зони зелених насаджень загального користування і переведення її за функціональним призначенням до території житлової та громадської забудови.  

Внаслідок зміни цільового призначення земельної ділянки, окрім будівництва яхт-клубу та причалів, в проекті вже передбачено будівництво офісно-готельного комплексу з торгово-розважальним центром, спортивно-оздоровчих споруд, приміщень громадського призначення та підземних автостоянок.

Рішення щодо забудови Видубицького озера не могло пройти повз киян, оскільки на цьому озері з 1973 року існує Ремонтно-відстійний пункт човнів №1, де кияни зберігають свої човни. Тож, троє громадян подали адміністративний позов про скасування рішення Київради № 1447/4280 від 13.12.2007 і суд їх позов задовольнив, оскільки забудова озера порушила б водоохоронну зону, передбачену Водним та Земельним кодексами України. Остаточне рішення по цій справи набуло чинності 08.12.2014. Тож, скасування рішення про зміну цільового призначення навколо Видубицького озера позбавило можливість Київраду виділити земельну ділянку інвестору, оскільки в зоні зелених насаджень не можна будувати.   

На думку ТОВ «Дніпроекологія», організатор конкурсу жодним чином не сприяв інвестору в оформленні за ним права користування земельною ділянкою для реалізації інвестиційного договору. Крім того, всупереч умовам інвестиційного договору, Київрада надала в постійне користування 14 га Південно-західній залізниці та продовжила право постійного користування Ремонтно-відстійному пункту човнів №1 на земельних ділянках, на яких планувалося збудувати об'єкт інвестування. 

Тож, в червні 2018 року ТОВ «Дніпроекологія» подало до Господарського суду міста Києва позов про розірвання інвестиційного договору від 07.09.2004 № 049/13/і/14 з додатками до нього про забудову зони відпочинку з громадським центром в районі озера Видубицьке в Печерському районі м. Києва за адресою: Набережно-Печерська дорога, 4-10 (Видубицьке озеро) та стягнення витрат на розробку дозвільної та проектної документації 7 669 398,28 грн., а також витрати, які були передбачені правилам інвестиційного конкурсу - 19 658 306,02 грн., а загалом 27 327 704,30 грн.

Цікаво, що справу прийняв до провадження суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І. Він її  розглядав до того часу, поки у позивача не з’явився новий представник Кічун В.І., який заявив судді відвід, оскільки він наче має з ним дружні стосунки. Після цього справа потрапила до судді Пінчука В.І., який задовольнив позов обґрунтовуючи це тим, що відповідачі не довели, що вони вчиняли дії для сприяння реалізації інвестиційного договору і порушили умови договору.

Тут слід відзначити, що за умовами інвестиційного договору організатор конкурсу зобов'язався сприяти в оформлені інвестором права на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт інвестування. Тобто, організатор конкурсу і не був зобов’язаний виділяти земельну ділянку, а мав лише сприяти в її отриманні. Крім того, із самої назви інвестиційного договору 2004 року випливає, що спочатку мова йшла про забудову зони відпочинку з громадським центром в районі озера Видубицьке, а вже в додатковій угоді № 2 за 2008 рік мова пішла про будівництво офісно-готельного комплексу з торгово-розважальним центром, яхт-клубом, спортивно-оздоровчими спорудами, приміщеннями громадського призначення та підземними автостоянками в районі озера Видубицького. Отже, виходить так, що конкурс проводили з метою збудувати яхт-клуб і причали, а при Чернівецькому домовилися ще про будівництво офісно-готельного комплексу з підземними автостоянками. В цій історії не зовсім зрозуміло, на що розраховували юристи Пінчука, коли домовлялися про будівництво в водоохоронній зоні Видубицького озера. Проте, в будь-якому разі, інвестиційний проект не вдалося реалізувати і наразі місто, якщо апеляційна інстанція не змінить рішення від 04 квітня, має повернути інвестору більше 27 млн. грн. 

Очевидно, що прямий збиток міста від невдалої «інвестиційної» ініціативи становить щонайменше сім з половиною мільйонів гривень, які треба буде відшкодувати інвестору за замовлення ним проектної документації. Скільки ж витратив інвестор, щоб в 2007 році молода команда Черновецького прийняла рішення про зміну цільового призначення ділянки біля Видубицького озера, яке потім скасував суд, залишається загадкою.  

пʼятницю, 12 квітня 2019 р.

Юконтрол та ЄДР


Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр»,  яке підпорядковане Міністерству юстиції України, є технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

На веб-сайті https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch можна безкоштовно отримати відомості з ЄДР шляхом їх пошуку за повним чи скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом, реєстраційним номером облікової картки платника податків, серією та номером паспорта.

За допомогою платного запиту можна отримати відомості з ЄДР шляхом їх пошуку за іменем/найменуванням засновника юридичної особи, іменем керівника юридичної особи, іменем особи, що має право підпису без довіреності юридичної особи, а також шукати відомості станом на певну дату.

18 квітня 2016 року на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних http://data.gov.ua була розміщена бази даних, яка містить відомості щодо юридичних осіб: найменування; скорочена назва; код ЄДРПОУ; місцезнаходження; прізвище, ім'я, по батькові керівника; основний вид діяльності; стан.

Відповідно до умов використання бази даних будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

В 2015 році компанія ТОВ «Ю-КОНТРОЛ» запустила на веб-сайті https://youcontrol.com.ua платний та безоплатний (з обмеженнями) он-лайн сервіс з пошуку відомості в ЄДР. Проте, як зазначено в листі Міністерства юстиції України від 12.05.2016 № 16557/ПІ-Б-681/19, ДП «ІРЦ» не надавало доступ до бази даних ЄДР ТОВ «Ю-КОНТРОЛ». В той же час ТОВ «Ю-КОНТРОЛ» надає доступ до відомостей, які відсутні у відкритій базі даних, яка розміщена на веб-сайті http://data.gov.ua. На веб-сайті https://youcontrol.com.ua можна за допомогою пошуку знайти відомості: про ім’я/найменування засновника юридичної особи, місце проживання/ місцезнаходження засновника, розмір статутного капіталу, дата відкриття виконавчого провадження, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи та іншу інформацію з ЄДР.

Таким чином, є всі підстави стверджувати, що ТОВ «Ю-КОНТРОЛ» отримало доступ до бази ЄДР не з оприлюдненої бази даних на веб-сайті http://data.gov.ua, а іншим чином, поза установлений порядок. 

Лише в 2018 році ТОВ «Ю-КОНТРОЛ» через суд отримало доступ до платної частини ЄДР, після чого формально легалізувала свою діяльність щодо надання повного переліку відомостей з ЄДР на своєму ресурсі youcontrol.com.ua 



























середу, 13 березня 2019 р.

Скифское золото и миллион евро за юруслуги (ДОПОЛНЕНИЕ)

В 2013 году Украина дала согласие на экспонирование скифского золота в Амстердаме в музее Алларда Пирсона. С 6 февраля 2014 года по 31 августа 2014 года в музее проводилась выставка «Крым - золото и тайны Черного моря» («Крым - Золотой остров в Черном море»). Музей АП вернул Киеву скифское золото, кроме того, что было взято из крымских музеев. 

Украина и крымские музеи подали иски к музею АП о возвращении скифского золота (в Киев или в аннексированный Крым). 2 года Окружной суд города Амстердам рассматривал иски и 14.12.2016 удовлетворил иск Украины, при этом Украина должна выплатить музею АП 111 689,08 евро за хранение музейных экспонатов. Сейчас дело 2 года рассматривается в Апелляционном суде города Амстердам. 11.03.2019 было заседание, но пока не известно, какое решение принял суд. Ориентировочно решение будет оглашено 11.06.2019.

А вот тут внимание. 

Украину в суде представляет юридическая фирма «Bergh Stoop & Sanders N.V.», которой на платной основе помогает украинское адвокатское объединение "Сергей Козяков и Партнеры". Сергей Козьяков является главой Высшей квалификационной комиссии судей Украины.




Цена юридических услуг: 
2014-2015 гг. - 225 846,74 евро
2016 г. - 221 852,35 (оплачено 217 044,91) евро
2017 г. - 283 800 (оплачено 272 191,99) евро
2018 г. - 375 980 евро 
01.01.-01.07.2019 - до 75 196 евро (до 20 % от суммы за 2018 г.)

Итого: +- 1 180 000 евро юруслуги + 112 000 евро музею АП.



Что меня смущает, так это рост стоимости юридических услуг с каждым годом. Дело в том, что все доказательства были собраны на этапе рассмотрения дела в первой инстанции. По сути, в апелляции нет оснований для роста объемов юруслуг. И тут у меня вопрос, а нет ли здесь завышения объема услуг? Такое вполне может быть...


www.facebook.com/tytych/posts/2075519409182858


Решение первой инстанции вполне можно прочитать через переводчик от Гугла
https://uitspraken.rechtspraak.nl/inziendocument?id=ECLI:NL:RBAMS:2016:8264


ДОПОВНЕННЯ

Направив запит до Міністерства юстиції України:

Прошу надати український переклад рішення Окружного суду міста Амстердам у справі № HA ZA 14-1179 від 14.12.2016 за позовом Центрального музею Тавриди, Керченського історико-археологічного музею, Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника Республіки Крим, Національного заповідника «Херсонес Таврійський» та держави України до Університету Амстердама (Музей Алларда Пірсона) щодо повернення скіфського золота в Україну. Такий переклад має бути в наявності у розпорядника інформації з огляду на оплату перекладу документів.


Також юридична фірма «Bergh Stoop & Sanders N.V.» включила до своїх послуг, які надає Міністерству юстиції України за договором № 33-205 про закупівлю юридичних послуг від 08.10.2018, замовлення експертного висновку у професора Анатолія Довгерта з питань речового та зобов’язального права на суму 8 000 євро. Такий висновок має бути в наявності у розпорядника інформації з огляду на оплату цих послуг.


Також прошу повідомити, чи відомо розпоряднику інформації, скільки судових засідань було проведено в Окружному суді міста Амстердам та Апеляційному суді міста Амстердам по цій справі?


Отримав відповідь: