Гугл

пятница, 18 сентября 2020 г.

LIGA360 и судебные решения с грифом "не для публикации"

Есть интернет-издание Лига.нет, которое бьёт себя в грудь, что они самые честные интернет-СМИ. 

Но, учредители их причастны к созданию ЛІГА:ЗАКОН. Как бы это культурно выразиться, конторка, которая еще при Кучме благодаря плюшкам получила эксклюзивный доступ к эталонному реестру нормативно-правовых актов Украины и хорошо на этом заработала (что и позволило создать информационное агентство). На днях я их подловил на том, что они на платной основе продавали через LIGA360 доступ к решению суда, которое было запрещено к публикации на основании п. 4 ст. 7 Законом Украины "О доступе к судебным решениям". 



С перепугу они все удалили.  

Зайчики с LIGA360, если вы скажите, что я все придумал, то хочу вас разочаровать, так как есть научная публикация в журнале за 2018 год, там автор прямо ссылается на ваш платный документ, который вы удалили после моего обращения в Державна судова адміністрація України, Державне підприємство "Інформаційні судові системи".


А вот и сама публикация:

Тригуб Андрій Юрійович, к.ю.н., докторант кафедри адміністративного та фінансового права НУБіП України ДИСКРЕЦІЯ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ: НОВЕЛИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА 2017 РОКУ

"2. Про визнання протиправною та скасування постанови Правління НБУ від 10 лютого 2016 року N 68/ВТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Преміум», постанова від 01.08.2017 № 21-4054а16, 826/2607/16 [Електронний ресурс] // URL:https://ips.ligazakon.net/document/view/VS170479."  

Источник: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u123/zbirnik_materialiv_konferenciyi_ostatoch_-_kopiya.pdf

Доступ закрыт к решению: 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/71073277

Был платный доступ к решению (уже удалили):

https://ips.ligazakon.net/document/view/V106891

пятница, 14 августа 2020 г.

Як правильно роздрукувати відомості з ЄДР

Щоб коректно роздрукувати відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search, а також будь-яку текстову інформації з мережі Інтернет, необхідно виділити текст для друку, а не друкувати усі веб-сторінки.  

1. Лівою кнопкою миші починаємо виділяти текст зі слова "Детальна..." і до кінця відомостей про особу.



2. Натискаємо на праву кнопку мишки і вибираємо "Друк".


3. Вбираємо розкладку "Альбомна", оскільки в іншій розкладці текст буде друкуватися некоректно  (це особливість цього ресурсу) і далі натискаємо "Друк". 


4. Можна зберегти текст в форматі .pdf . Вибираємо: Принтер/Зберегти як PDF/Зберегти.  


Текст буде мати охайний і зрозумілий вигляд. Внизу сторінки буде вказано джерело інформації: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result


P.S.

Запитання до розробника ЄДР Державне підприємство "Національні інформаційні системи": 

"Вітаю, прошу додати до системи "Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (Безкоштовний запит) - функцію "Друк". Також хочу відзначити, що візуально стало гірше ніж було. Не можна покращити зовнішній вигляд?".

Відповідь: 

"Доброго дня!

Безкоштовний запит нормативно передбачений для перегляду інформації, його друк не можливий, для отримання документу з реєстру Ви можете сформувати платний Витяг.

З повагою,

ДП "НАІС""


понедельник, 15 июня 2020 г.

Эпоха активизма

Давайте поговорим честно на тему современных украинских активистов. И тему начнем с того, какие есть типы активистов. Поскольку я телец по знаку зодиака, а тельцы не очень скромные от природы, поэтому начну с себя. Лично я отношу себя к первому типу активистов. Это те активисты, которые видят какую-то проблему, например, нарушение благоустройства или экологическую проблему и пытаются ее решить в рамках закона. При этом, такие активисты действую самостоятельно, финансируют свою деятельность из личного кармана. Второй тип активистов, это активисты, которые пытаются решать проблемы общества, но получают финансирование от третьих лиц, например, это может быть фонд Сороса, Европейского союза или правительства США, Канады, Германии и так далее. То есть, их активизм работает на профессиональной основе, но финансирование они получают не от заинтересованной стороны. Третий тип активизма, это когда активисты финансируются от заинтересованной стороны проблемы. Например, активисты выступают против продажи спиртных напитков в ларьках, которые размещены возле жилых домов, так как это приводит к распитию алкогольных напитков на детских площадках. Но, финансирует этих активистов, например, соседний бар, так как ему выгодно, чтобы спиртные напитки распивали в баре, а не на лавочках. Четвертый тип активизма – это когда активисты занимаются фактическим рэкетом или вымогательством под видом активизма. Как правила эти активисты борются с проблемами, которые имеют преступных характер. Например. Педофилия – это преступление, значит активисты выбирают объект борьбы педофилов. Специально размещают страницы детей, вступают в переписку с потенциальными педофилами, выявляют их, фиксируют факт встречи с ребенком, а потом вымогают деньги от педофила за неразглашение порочащей его информации. Другой пример. Игорный бизнес запрещен. Активисты начинают бороться с подпольными игорными заведениями, при этом активисты предлагают владельцам заведений их не трогать, если они заплатят или будут платить дань. Обязательно деятельность таких активистов освещяется в СМИ, в интернете, берется какой-то показательный пример, как они борются со злом, чтобы показать обществу, что они герои и молодцы, но по факту это делается для того, чтобы донести другим владельцам игорных заведений о себе и своей деятельности. Для таких дел часто регистрируют общественные организации, чтобы придать видимость серьезности активизма. Пятый тип активизма – активисты, которые делают вид, что они решают какие-то проблемы общества, но по сути они не решают никакой проблемы, а только строят на этом свой самопиар. Благодаря четвертому типу активистов, активизм в Украине дискредитирован, поэтому нельзя доверять активисту до тех пор, пока он не подтвердит, что его активизм связан с помощью обществу, а не личным корыстным целям. Финансирование деятельности активиста должно быть прозрачным, в противном случае нужно ставить под сомнение его искренность намерений.

четверг, 4 июня 2020 г.

Як перевірити документ про освіту на справжність

Перевірити документ про освіту (з 2000 року) на справжність можна за допомогою веб-сайту "Реєстр документів про освіту" https://info.edbo.gov.ua/edu-documents. Для цього достатньо знати вихідні дані документа.



пятница, 8 мая 2020 г.

Щодо фейкових скарг про порушення авторського права на Ютубі

Уявіть, що ви популярний відеоблогер на Ютубі, однак ваші відео комусь не подобаються. 

Що робити? Поскаржитися на зміст відео немає підстав, оскільки воно не порушує правил Ютубу. Тоді слід поскаржитися на порушення авторського права. Але ж відео не порушує авторське право, це ваше відео. А це не має значення. Скаржник бере ваше відео, завантажує його на інший ресурс і подає скаргу до Ютубу, стверджуючи, що відео не ваше, а його. Справа доходить до того, що він надсилає до Ютубу копію позовної заяви з відміткою канцелярії суду. Я не жартую. На фотографіях, які надіслав Ютуб блогеру, видно сторінки позовної заяви з відміткою суду. На запит суду, чи подавався такий позов – відповідь негативна. Тобто, скаржник підробив відмітку суду. Ба більше, я бачив фотографії щонайменше 4 позовів з різних судів і вони всі фейкові. В позовних заявах вказані реальні та вигадані люди (позивач, адвокат позивача). Але це ще не кінець. Щоб переконати Ютуб, що існує реальний спір, скаржник подає справжній позов від реальної особи, але зазначає фіктивну адресу і номер телефона позивача і суд на підставі цієї заяви відкриває провадження. Якщо ви запитаєте, чи був сплачений судовий збір, то відповідь буде – так. Отже, реальна людина не знає, що вона є позивачем по справі і вам треба доводити Ютубу, що позов фейковий незважаючи на реальну ухвалу суду про відкриття провадження. Якщо ви не доведете, що відео ваше, то Ютуб його заблокує, а потім і взагалі може закрити ваш канал, а це збитки для відомого блогера. 

воскресенье, 5 апреля 2020 г.

Що таке «громадське місце»

Значення цього поняття особливо нікого не турбувало до того часу, поки не з’явився проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» від 02 квітня 2020 року № 255 (далі - «Постанова»). Цією Постановою встановлюється заборона до 24 квітня 2020 р. перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.


Здавалося би, громадське місце - це простір, до якого є доступ людей і який призначений для них. Очевидно, що це може бути вулиця, парк, магазин, стадіон, зоопарк тощо. Але, як виявилось, для деяких це поняття не є очевидним і в них почали вникати запитання, так що таке «громадське місце», де його нормативне визначення? І зразу на поміч прийшов Гугл, який видає посилання на Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 № 2899-IV (далі - «Закон № 2899-IV»). В цьому законі є визначення громадського місця - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Тобто, в цьому визначенні не йде мова про вулиці, парки сквери тощо. І багато людей почали фантазувати на тему, що громадські місця - це лише приміщення, переходи та стадіони. НІТ. В Законі № 2899-IV спеціально дано визначення «громадському місцю» в скороченому вигляді, оскільки це визначення застосовується ВИКЛЮЧНО до правовідносин, пов’язаних з вживанняя тютюнових виробів. Якщо б в Законі № 2899-IV цього визначення не було, то заборона вживати тютюнових виробів поширювалася б і на вулицю, сквери тощо. Ще раз підкреслюю, в ст. 1 «Визначення термінів» Закону № 2899-IV чітко вказано: «Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: громадське місце - ...». Тобто, застосовувати це визначення до правовідносин, які не пов’язані із вживанням тютюнових виробів невірно. Деякі думають, що всі терміни мають бути визначені на рівні законів. НІТ. Такі визначення треба робити лише в тих випадках, коли вони не мають однозначного розуміння (має кілька значень) або коли до певних правовідносин слід окреме значення терміну.  Відсутність визначення терміну в законі чи в іншому нормативно-правовому акті (НПА) аж ніяк не позбавляє на його тлумачення за правилами юридичної науки. Існують наступні способи тлумачення норм права:
Граматичний (філологічний, лексичний, текстовий) 
Логічний 
Телеологічний (цільовий) 
Систематичний (системний)
Історико-політичний 
Функціональний 
Спеціально-юридичний 

Так чи має юрист бути трошки лінгвістом? Так, а чому ні? Для прикладу, в Цивільному кодексі України передбачена можливість тлумачення умов договору (ст. 637 ЦК України), як стороною договору, так і судом. «При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів» (ч. 3 ст. 213 ЦК України). Тобто, якщо є сумніви щодо значення якогось слова, то слід брати тлумачний словник. А якщо зовсім біда з тлумаченням, тоді треба залучати лінгвіста, як експерта. Ще раз наголошую, що не усі терміни мають бути визначені в НПА. 

Ще для прикладу навожу Постанову Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009. ВСУ констатує: «Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації... Виключення становить надане в статті 2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» поняття ділової репутації, яка визначається як .... . Зазначене поняття застосовується до правовідносин, на які поширюється цей Закон». 

Тобто, ВСУ звертає увагу, що якщо в законі є якесь визначення терміну, то слід звертати увагу, що це визначення застосовується до правовідносин, на які поширюється цей закон. Згадуємо Закон № 2899-IV і розуміємо, що його визначення «громадського місця» застосовуються лише щодо вживання тютюнових виробів і аж ніяк до карантину. 

Далі ВСУ наводить визначення «честі», «гідності» та «ділової репутації», які містяться в словниках. Тобто, ВСУ жодним чином не цурається звертатися до словників, щоб надати визначення термінам. Тому, я не зовсім розуміє деяких осіб, які вважають, що усі терміни мають міститися в НПА і юрист не має бути лінгвістом. 

Ще наводжу приклад. В Кримінальному кодексі України є визначення, що таке крадіжка (ст. 185 КК України), грабіж  (ст. 186 КК України), розбій (ст. 187 КК України), шахрайство (ст. 190 КК України). Але зупинимося на шахрайстві. Відповідно до ч. 1 ст. 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Найцікавіше, що у людей чомусь не виникає питання, а що таке «обман»? Насправді «обман», як і «громадське місце» не мають законодавчого визначення, але ж якось суди розглядають кримінальні провадження по ст. 190 КК України і постановляють вироки. 

Слід також звернутися до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Там досить часто використовується слово «громадський»:
громадські роботи
громадський порядок 
громадська безпека 
громадське формування
громадське харчування 
громадський житловий фонд
громадське обговорення 
громадський вплив
громадські місця

Також є адміністративні правопорушення, які вчинені в громадських місцях: ст. 154 КУпАП «Порушення правил тримання собак і котів», ст. 173 КУпАП «Дрібне хуліганство», ст. 178 КУпАП«Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді», ст. 181 КУпАП «Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях», ст. 182 КУпАП «Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях». 

Давайте розглянемо дефініцію правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП: «Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль». 
1. Розпивання на вулицях, у скверах, парках... 
2. Поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає...

Тобто, якщо нам невідомо, що таке «громадське місце», то саме в цій статті розкривається значення «громадських місць», а саме: вулиці, спортивні споруди, сквери, парки тощо.

Отже, неповинно бути жодних сумнівів, що до «громадських місць» також відносяться: вулиці, парки, сквери тощо і відповідно в цих місцях заборонено знаходитися без вдягнутих засобів індивідуального захисту.