воскресенье, 30 июля 2017 г.

Чому Мінфін приховує договір з придбання акцій «ПриватБанку»

З новин мені стало відомо, що 21.12.2016 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продав 100% націоналізованих акцій ПАТ КБ «ПриватБанк» Міністерству фінансів України, після чого держава в особі Мінфіну стала власником ПАТ КБ «ПриватБанк». 

https://goo.gl/VUqUV1

23.12.2016 я звернувся з інформаційним запитом до Мінфіну, щоб воно надало копію договору купівлі продажу 100% акцій ПАТ КБ «ПриватБанк». Замість того, щоб виконати вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», Мінфін мені надав дивну відписку про те, що запитувана мною інформація не відноситься до публічної інформації та містить інформацію щодо банку та його клієнтів, яка відповідно до ст. 60 Закон України «Про банки та банківську діяльність» та згідно з статтями 6 та 8  Закону України «Про доступ до публічної інформації» належить до інформації з обмеженим доступом.

Назвемо речі своїми іменами, цю відверту дурню підписав заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Буца Юрій Богданович.



Думаю, що навіть не юристу зрозуміло, що згадка про банківську таємницю виглядає якось досить дивно, коли мова йде про придбання акцій публічного акціонерного товариства, навіть, якщо це стосується акцій банку. Можна багато написати про те, що така відповідь цілком незаконна та навіть навести судову практику, яка доводить, що такий договір є публічною інформацією і не містити інформацію з обмеженим доступом, але я обмежусь згадкою одного положення із закону.

Відповідно до на п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»: «Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину»

1. Договір купівлі-продажу акцій укладено між двома державними органами.
2. Акції банку придбані за державні кошти.
3. Договір стосується щодо розпорядження державних коштів і володіння акціями вже державного банку.

Таким чином, договір купівлі-продажу акцій може бути інформацією з обмеженим доступом лише у разі, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Мінфін у своїй відповіді не посилається на те, що оприлюднення цього договору може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Отже, Міністерство фінансів України цілком незаконно не надало мені копію договору купівлі-продажу акцій 100 % акцій ПАТ КБ «ПриватБанк».






Давайте поговорим об агентах Кремля

Давайте поговорим об агентах Кремля

Знаете, после военной агрессии России против Украины начинаешь смотреть на некоторые вещи другими глазами. Война буквально сняла пелену с глаз и теперь можно увидеть то, чего ранее не замечал, а именно планомерные действия Кремля по установлению контроля над Украиной. 

Случайно попалась на глаза старая публикация об убийстве российского «бизнесмена», бывшего исполнительного директора так называемого «Российского клуба» Максима Курочкина в 2007 году. Как вы помните, его с винтовки убил киллер во дворе Соломенского райсуда. И тут в этой публикации под фото читаю: «На одном из судебных заседаний Курочкин неожиданно объявил себя Мессией, ставленником Божьим, и сказал, что приехал в Киев готовить визит Владимира Путина». Звучит смешно? И я так подумал, а потом в другой публикации читаю, что Максим Курочкин, он же «Макс Бешеный» финансировал партию «Российско-Украинский Союз» («Русь»), она же в свою очередь финансировала партию (блок) Натальи Витренко на выборах в парламент. Партия Витренко не прошла в парламент, но она активно отрабатывала программу «народных протестов против вхождения Украины в НАТО». Очевидно, что и эти протестные акции финансировал Кремль. 

https://goo.gl/LL6aZH

Между прочим, Витренко не отрицала этого факта. Неудивительно, что Курочкина убили как раз из-за того, что он в СИЗО начал много болтать о плане Кремля войти в парламент. Удивительный факт, известная ватница, которая вполне заслуживает на звание «почетный агент Кремля», Татьяна Монтян вместе с Курочкиным училась в одном вузе и якобы она его видела в последний раз на выпускном вечере в МГУ, а потом в день его убийства. Совпадение? Может быть. Но вернемся к проекту «Русь». С 1998 по 2009 г. эту партию возглавлял Симоненко Иван Петрович (в своем время был нардепом). Витренко прямо говорит, что Симоненко через свою «Русь» финансировал ее партию. У них есть деньги Курочкина, а у нее есть партийная структура и узнаваемое лицо, поэтому получился прекрасный союз для сотрудничества. В 2009 году Симоненко сместили с должности (что-то типа партийный редерский захвати) и председателем партии стал Шевчук Денис Владимирович. Он себя назвал лидером единственной русской политической силы в Украине. Так вот этот лидер русских сил в 2013 году принимал активное участие в установлении сцены на первоначальном студенческом Евромайдане и (!) в ночь разгона быстро убрал свою аппаратуру, а потом сделал от имени всего Евромайдана заявление: «Майдан проиграл. Майдан прекращается». В завершении приведу несколько его высказываний: «Украина - это уже прошлое, и власть в этом государстве нас интересует исключительно как первый шаг к легитимной трансформации Украины в Русь. А Руси мы будем служить, в том числе на высших государственных постах». «"РУСЬ" — это мировоззрение, партия, государство, цивилизация, политический и идеологический проект, рассчитанный на весь русский мир». Между прочим, этот товарищ засветился еще и на налоговом майдане, который, как известно, провалился с треском.

Какие выводы? 
Все очень просто, Кремль хотел провести в парламенте Украины полностью им подконтрольную партию, но, «Русь» пролетела на выборах, партия Витренко пролетела, после этого они ставят на Шевчука, который под видом идеи всеобъемлющей Руси продвигает новый проект - ликвидация Украины и создание некой Руси. Как мы понимаем, речь идет о поглощении Россией Украины. Еще интересный момент, что Кремль очевидно дал указание активно содействовать созданию Евромайдана, более того, жесткая зачистка студенческого Евромайдана крымским Беркутом - это один из его планов. Возможно у Кремля была цель создать народное возмущение, чтобы еще больше ослабить Януковича и усилить его зависимость Кремля.

И еще. 
Обратите внимание, что веб-сайт hvylya.org (сейчас у него немного другой адрес hvylya.net), в свое время был информационным партнёром партии «Русь» и якобы участвовал в выработке партийной идеологии. Нетрудно догадаться, кто финансировал этот проект.

воскресенье, 23 июля 2017 г.

Пам’ятка щодо порядку перевірки контрагентів

Пам’ятка щодо порядку перевірки контрагентів

Перед тим як укласти договір, слід перевірити контрагента на відповідність його реквізитів відомостям, розміщеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (далі – ЄДР), а також перевірити його ділову репутацію за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень www.reyestr.court.gov.ua

1. Рекомендую на кожного контрагента створювати на комп'ютері окрему папку з найменуванням контрагента, наприклад: «ТОВ "Шатун"», в якій зберігати усі редакції договору з контрагентом, додатки та інші документи, пов'язані з контрагентом.



2. Контрагента (резидента України) слід перевірити за кодом ЄДРПОУ/кодом ІПН в ЄДР. Якщо контрагента знайдено в ЄДР, то слід натиснути «Друк», потім «Принтер» та зберегти файл в форматі .pdf у відповідній папці. Цього достатньо, щоб мати підтвердження, що на дату перевірки такий контрагент існував, як зареєстрована особа в ЄДР. Слід звернути увагу на те, чи збігається ім’я директора, яке зазначено в ЄДР з даними, наданими контрагентом. Якщо контрагент перебуває в стані припинення, то з ним не варто укладати договір. Також слід звернути увагу на наявність чи відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо контрагента. Якщо є відкрити виконавчі провадження, то слід обов'язково дослідити причини їх виникнення (див. наступний пункт).






3. Корисно перевірити контрагента на наявність судових справ за його участі. Для цього слід перевірити контрагента за кодом ЄДРПОУ/кодом ІПН, а потім за найменуванням в Єдиному державному реєстрі судових рішень www.reyestr.court.gov.ua. Якщо в Реєстрі виявлені судові справи за участю контрагента, то необхідно дослідити їх на предмет:  
  • В якій ролі виступає контрагент (відповідач, позивач, третя особа)? 
  • Нові чи старі справи? Чи є остаточне рішення чи справа перебуває в процесі розгляду? 
  • Предмет останніх спорів? (стягнення заборгованості контрагентом чи стягнення заборгованості з нього за невиконання договірних зобов’язань тощо)? 
Якщо контрагент проходить по багатьох справах, як відповідач, що не виконує своїх договірних зобов'язань, то не слід з ним укладати договір. Так само не слід укладати договір з контрагентом, якщо він має постійні проблеми з податковою інспекцією або проходить по кримінальним справам, як «фіктивне підприємство».

4. Також можна перевірити контрагента (в першу чергу юридичну особу) за допомогою ресурсу  OpenDataBot www.facebook.com/OpenDataBot за кодом ЄДРПОУ або найменуванням. Там зразу видно, хто директор, також можна перевірити наявність «свідоцтва ПДВ», судові рішення і навіть поставити на облік цього контрагента (підписка), після чого будуть надходити повідомлення про зміни в його установчих документах, участь в судових справах.


5. Для перевірки відомостей про контрагента, від нього можна вимагати надання скану свідоцтва про державну реєстрацію або виписку з ЄДР, статуту, наказу про призначення керівника товариства або протоколу загальних зборів учасників про призначення керівника товариства, свідоцтва про ПДВ або витягу з реєстру платників ПДВ, довіреності на представництво інтересів товариства, якщо договір підписує не керівник товариства, а представник.