среда, 18 июля 2018 г.

Процедура відкриття провадження у справ


Процедура відкриття провадження у справ

Ви підготували позовну заяву разом з додатками та направили її на адресу суду. Що має відбуватися далі?

Позовна заява – суд – канцелярія – реєстрація – передача її судді – формальна оцінка позовної заяви на дотримання вимог до позовної заяви (ст. 175 ЦК України в ред. від 15.12.2017) та до її додатків заяви (ст. 177 ЦК України).

В момент надходження позовної заяви, зразу після її реєстрації передають судді, після чого він протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє:

1. ухвалу про залишення позовної заяви без руху, або;

2. ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, або;

3. ухвалу про відкриття провадження у справі.

У випадку, якщо є недоліки в оформлені позовної заяви та додатків до неї, позивач має усунути в строк, який визначив суд. Цей строк не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Наприклад, 10.07.2018 (вівторок) ви у вечорі (зараз, як правило, відділення "Укрпошти" працюють до 21.00) відправили рекомендованим листом позовну заяву. За номером відправлення, який зазначено на фіскальному чеку, на веб-сайті "Укрпошти" https://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku відстежили, що зранку  12.07.2018 (четвер) лист було отримано представником суду за довіреністю. Це означає, що в цей же день заява має бути зареєстрована і передана судді. З наступного дня суддя має протягом 5 днів вирішити, що робити з заявою. Якщо підстав для залишення позовної заяви без руху чи відмови у відкритті провадження немає, тоді він приймає ухвалу про відкриття провадження. 





пятница, 13 июля 2018 г.

Немного о советском прошлом, которое живет с нами рядом

Немного о советском прошлом, которое живет с нами рядом. В СССР всегда было плохо с сельским хозяйством, между прочим, СССР развалился не от войны в Афганистане или Чернобыля, а от дефицита продуктов питания. Так вот, есть идиоты, который рассказывают о том, что в СССР были качественные продукты на питания. Им просто не с чем было сравнить, поэтому они так и думают. На самом деле руководство страны прекрасно знало, что есть продукты питания для рабочего класса, а есть спецпойки для элиты страны и качество этих продуктов намного выше, чем для простых смертных. И вот в СССР наравне с официальным сельским хозяйством, появились ведомственный "подсобные хозяйства". После распада СССР большинство их умерло, но до сих пор парламент, правительство и президента снабжают подсобные хозяйства, который сейчас объединены в госпредприятие. И так, как в феодальные времена, есть село, которое снабжает зерном и мукой, есть село, которое снабжает молоком и мясом, есть село, которое снабжает овощами, яйцами, есть село, которое снабжает рыбой.  Я не шучу, до аннексии Крыма, было еще село, которое снабжало вином и фруктами.
Так вот, в цивилизованной стране такого не должно быть, поэтому Украина - это вовсе не Европа.

Когда люди задаются вопросом, почему в столовке Верховоной Рады низкие цены на еду, я вам отвечу.

Засеяли поле, народ Украины косвенно профинансировал это.
Собрали урожай, народ Украины косвенно профинансировал это.
Хранили урожай, народ Украины косвенно профинансировал это.
Доставили урожай, народ Украины косвенно профинансировал это.
Приготовили еду в столовке, народ Украины косвенно профинансировал это.
А как должно было быть?

Правильно, аппарат ВРУ огласил конкурс на аренду помещения для столовки и все, сдали в аренду и пусть кушают то, что приготовит частный предприниматель. 
Вы не поверите, но у  Киева в собственности есть целая коммунальная строительная компания. Какая еще в мире цивилизованная столица страны может себе позволить владеть строительной компанией и главное зачем? 
Ребята, ни государство, ни муниципалитет не должен владеть бизнесом на рынке, где есть конкуренция. На рынке Киева много строительных фирм, на рынке Украины много сельскохозяйственных компаний, поэтому уж никак не должны существовать "ведомственные подсобные хозяйства" или коммунальные строительные компании.

воскресенье, 1 июля 2018 г.

Безоплатний договір з директором товариства

Безоплатний договір з директором товариства

В практиці досить часто зустрічаються випадки, коли товариство з обмеженою відповідальністю на деякий час призупиняє свою господарську діяльність, і в цьому разі виникає запитання, чи можна не нараховувати заробітну плату директору, який є формальним працівником товариства відповідно до статуту? В публікації «Ну хто ж так пише закони?» (https://klim-ua.blogspot.com/2018/06/17-2018.html) описано, що відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2275-19), який набрав чинності 17 червня 2018 року, між товариством та директором має бути укладений цивільно-правовий договір або трудовий контракт. При цьому, в Законі прямо не зазначено, що цивільно-правовий договір з директором може бути безоплатним. В той же час, в Законі прямо зазначено, що цивільно-правовий договір з членом наглядової ради товариства може бути оплатним чи безоплатним (ч. 5 ст. 38 Закону). Розмір винагороди членів наглядової ради визначаються статутом товариства (ч. 4 ст. 38 Закону). Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону винагорода за виконання посадовою особою своїх обов’язків та надання їй інших благ можуть здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених у договорі між нею і товариством. В даному разі можна застосувати аналогію закону і до статуту товариства внести положення про те, що директор виконує свої посадові обов’язки на безоплатній основі, якщо інше рішення не приймуть загальні збори учасників товариства і так само прописати це в договорі з директором. Відповідно до ч. 12 ст. 39 Закону договір, що укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. 



Виникає запитання, а хто має підписати договір з директором, якщо директор і єдиний засновник товариства це одна і та сама особа? Відповідно до ст. 37 Закону у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. Таким чином, єдиному часнику товариства не потрібно скликати загальні збори учасників товариства та складати протокол, достатньо видати рішення загальних зборів учасників товариства про те, що товариство доручає йому від імені товариства підписати договір з самим собою в якості директора.