Гугл

понеділок, 26 вересня 2016 р.

Пошук нерухомості за ідентифікаційним кодом фізичної особи

Пошук нерухомості за ідентифікаційним кодом фізичної особи

Для прикладу візьмемо народного депутата України Донець Тетяну Анатоліївну. Нам достатньо знати її ім'я.


Насправді цього вже достатньо, щоб здійснити пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, для того, щоб підвищити якість пошуку і отримати інформацію стосовно саме цієї особи, а не іншої, у якої може збігатися П.І.Б., бажано мати її ідентифікаційний код. А щоб отримати ідентифікаційний код фізичної особи, нам допоможе в цьому ресурс "Справочник ИНН Украины" www.drfo.biz. Достатньо заповнити П.І.Б. і ми отримуємо результат пошуку вже з номерами ідентифікаційний кодів. 


Проте є 7 співпадінь. Враховуючи, що народний депутат Т. Донець - це публічна особа, за допомогою, наприклад, Вікіпедії, чи сайта Верховної Ради України нам необхідно дізнатися  її дату народження. 


Ми легко встановили, що дата народження депутата Т. Донець є 11 липня 1980 року. Отже її код нами ідентифіковано на 100 %. 


Копіюємо цей код.



І заходимо на портал електронних сервісі Міністерства юстиції України http://kap.minjust.gov.ua.


Заходимо в розділ "Державний реєстр речових прав на нерухоме майно" / "Отримати інформаційну довідку" https://kap.minjust.gov.ua/login/index/.


Далі проходимо верифікацію за допомогою Bankid.


Або за допомогою електронної пошти mail.gov.ua (її легко отримати за допомогою сого ідентифікаційного коду, реєстрація на сайті https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login&_action=plugin.registration_rules). Або за допомогою електронного цифрового підпису (платна послуга).


Далі шукаємо за ідентифікаційним кодом інформацію щодо нерухомості народного депутата. 


І отримуємо результат. Якщо у вас є поштова скринька на mail.gov.ua, то інформація має надійти на неї протягом 24 годин.


Послуга платна, коштує пошук 17,00 грн. + комісія банку, тобто загальна вартість пошуку становить 20 гривень. Результати пошуку будуть викладені в форматі .pdf.

Без банківського рахунка в "Ощадбанку" чи "ПриатБанку" вам буде складно отримати інформацію щодо нерухомості з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно. 


понеділок, 19 вересня 2016 р.

Українська правда і Лещенко

13 вересня 2016 року Громадська правозахисна організація «Вільний Рух» звернулася до Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. із заявою наступного змісту:


07 вересня 2016 року Ви повідомили, що доручили НАБ України перевірити інформацію, викладену в ЗМІ щодо законності набуття у власність народним депутатом України Сергієм Лещенком квартири у місті Києві (додаток № 1). 


Враховуючи це, звертаємо на увагу на наступні моменти по цій справі. 


06 вересня 2016 року народний депутат України Лещенко Сергій Анатолійович (депутат з 10.11.2014) на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук повідомив, що він був співвласником інтернет-видання «Українська правда» (додаток № 2) і внаслідок цього мав змогу заощадити кошти на придбання скандальної квартири за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 11, кв. 11 (далі - «Квартира»). 

Відповідно до відкритих джерел Лещенко С.А. з 2002 по 2014 рр. працював заступником головного редактора інтернет-видання «Українська правда» www.pravda.com.ua (додаток № 3, 4).



Відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік (додаток № 5), його річна заробітна палат склала 36 060 грн., тобто щомісячна заробітна плата була на рівні трохи більше двох мінімальних заробітних плат.

http://gapp.rada.gov.ua/declview/Home/Main/17977/2013

З декларації за 2014 рік (додаток № 6) слідує, що так само Лещенко С.А. отримував приблизно таку ж суму в місяць.

http://gapp.rada.gov.ua/declview/Home/Main/17977/2014
Очевидно, що самої заробітної плати на купівлю квартири бізнес-класу загальною площею 192 квадратних метра йому б не вистачило, навіть якщо він працював в «Українській правді» понад 100 років.

Слід зазначити, що Лещенко С.А. не міг бути співвласником інтернет-видання «Українська правда» www.pravda.com.ua (далі - «Українська правда»), оскільки це інтернет-видання належить Притулі Олені Юріївні. Це підтверджується наступним фактами. По-перше, Притулі О.Ю. належить торговельна марка PRAVDA (свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 62616 від 15.05.2006) (додаток № 7).


По-друге, доменні імена pravda.com.ua, pravda.ua зареєстровані на ім’я Притули О.Ю. (додаток № 8, 9).



По-третє, єдиним засновником Приватного підприємства «Українська правда» (додаток № 10), яке отримує гроші за розміщення реклами на веб-сайті «Українська правда», є Притула О.Ю.


По-четверте, за інформацією з веб-порталу «Судова влада України» (додаток № 11) ПП «Українська правда» є відповідачем по справах про розповсюдженні на веб-сайті «Українська правда» недостовірної інформації, яка порочить честь, гідність і ділову репутац ію. Отже, є всі підстави вважати, що Притула О.Ю. була і залишається єдиним власником «Української правди», тому розмови про те, що Лещенко С.А. міг бути співзасновником «Української правди» не знаходять свого підтвердження.

Звертаємо увагу, що Лещенко С.А. є співзасновником лише Громадської організації «Українська правда» (додаток № 12).


Проте ця організація є неприбутковою організацією, яка працює на гранти від міжнародних донорів (додаток № 13) і цій організації не належить інтернет-видання «Українська правда» www.pravda.com.ua. Крім того, Лещенко С.А. не виходив зі складу учасників ГО «Українська правда».


Враховуючи вищевикладене, просимо з’ясувати наступні обставини, які б дали можливість перевірити походження коштів у Лещенка С.А. на придбання Квартири: 

  1. Яка структура власності інтернет-видання «Українська правда»?
  2. Чи дійсно Лещенко С.А. був співвласником інтернет-видання «Українська правда»? Якщо так, то в якій формі він був співвласником інтернет-видання «Українська правда»? 
  3. Коли він вийшов із співзасновників інтернет-видання «Українська правда»? 
  4. В якому розмірі він отримав дивіденди, коли був співзасновником інтернет-видання «Українська правда»? 

Додатки: 
  1. Роздруківка з www.facebook.com на 1 арк.
  2. Роздруківка з www.facebook.com/leshchenko.ukraine на 1 арк.
  3. Роздруківка з www.uk.wikipedia.org на 1 арк.
  4. Роздруківка з www.cvk.gov.ua на 1 арк.
  5. Роздруківка з www.gapp.rada.gov.ua на 1 арк.
  6. Роздруківка з www.gapp.rada.gov.ua на 1 арк.
  7. Роздруківка з www.base.uipv.org на 1 арк.
  8. Роздруківка з www.hostmaster.ua на 1 арк.
  9. Роздруківка з www.hostmaster.ua на 1 арк.
  10. Роздруківка з www.usr.minjust.gov.ua на 3 арк.
  11. Роздруківка з www.court.gov.ua на 3 арк.
  12. Роздруківка з www.usr.minjust.gov.ua на 3 арк.
  13. Роздруківка з www.irf.ua на 1 арк.

З повагою,

пʼятниця, 12 серпня 2016 р.

Боларди та їх вартість

Департамент транспортної інфраструктури КМДА повідомив про те, що у 2015 році комунальним підприємством «ШЕУ Шевченківського району» проведено закупівлю 775 бетонних напівсфер (ПСФ-1) на загальну суму 130 200,00 грн. (1 шт. =  168,00 грн.) та в 2016 році - 30 бетонних напівсфер на загальну суму 5 140,00 грн. (1 шт. = 171,33 грн.) 

Комунальним підприємством «ШЕУ Печерського району» в 2015-2016 було закуплено 160 бетонних напівсфер на загальну суму 44 480,00 грн. (1 шт. = 278,00 грн.). Ціна в напівсферах залежить від їх діаметру, проте невідомо, якого діаметру були ці напівсфери. 

Постачальник ПАТ «Комбінат будіндустрії». Гарантія на напівсфери - 1 рік. 

Якщо 775 напівсфер  було закуплено через "Систему електронних закупівель" (1 шт. =  168,00 грн.),  то 160 напівсфер було закуплено за старою "схемою" (1 шт. = 278,00 грн.). 

D=430мм, Висота - 250мм
Звертаємо увагу, що умови закупівель були чітко розраховані на конкретного виробника:
"Розміри: діаметр = 430 мм, висота - 250 мм, матеріали: бетон – М 400; анкер - арматура d=12мм, l=220мм (140 мм в бетоні, 80мм зовні); Вага 68-70 кг".

При цьому слід звернути увагу, що, наприклад, існують напівсфери: діаметр = 410 мм, висота - 250 мм або діаметр = 500 мм, висота - 250 мм або діаметр = 500 мм, висота - 240 мм.



Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва закупило 80 боларди більшого розміру (діаметр = 600 мм, висота - 320 мм) по 240 гривень у фірми ТОВ "ІНТЕХТРАНС 2" на  загальну суму 19 200 грн. Ціна відповідає ринковим цінам.



http://prom.ua/p94014354-betonnye-ograzhdeniya.html

 Довідка: 

Болард – це напівсферичний виріб на основі бетонної суміші, призначений для блокування проїзду та паркування автотранспорту, а також обмеження газонів і пішохідних зон від автомобілів.

Напівсферична бетонна форма, як новий тип обмежувачів руху, охоче використовується міськими автодорожніми службами, великими організаціями і підприємствами, що мають власні паркувальні майданчики. Попит на ці форми досить великий і, зі збільшенням загальної кількості транспорту у містах, продовжуватиме постійно зростати.

Основними місцями встановлення бетонних напівсфер є території парковок торгівельних центрів, прибудинкових територій, офісів, клінік та поліклінік, готелів, шкіл та дитячих майданчиків. Дорожні напівсфери можуть встановлюватися як на асфальтній, так і на грунтовій поверхні без спеціального упорядкування місць монтажу.

Джерело: "Каталог залізобетонних виробів" 


http://zakupki.prom.ua/dz/40636



четвер, 21 липня 2016 р.

Лекція з авторського права в сфері дизайну та ілюстрацій 21.07.2016

Лекція 21.07.2016

АВТОРСЬКЕ ПРАВО В СФЕРІ ДИЗАЙНУ ТА ІЛЮСТРАЦІЇ
Як людям творчих професій захистити себе від незаконного використання об’єктів інтелектуальної власності



Будуть розглянуті такі питання:
- які твори охороняє авторське право?
- де межа між новим твором та похідним твором?
- чи можливо захистити свої твори від незаконного використання?
- які види договорів використовують при передачі прав на твори? 

Лектор:
Клим Братківський
Адвокат, фахівець в сфері захисту авторського права, громадський активіст

ВХІД ВІЛЬНИЙ
Чекаємо на вас 21-го липня (четвер) в 19:30
в арт-просторі MEZZANINE
вул. Нижньоюрківська, 31

середа, 29 червня 2016 р.

Кілька слів про "5 канал"

Кілька слів про "5 канал"

Всім відомо, що Президент України Порошенко Петро Олексійович є власником телеканалу "5 канал" (ПІІФТОВ "Телерадіокомпанія "НБМ") через ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прайм Ессетс Кепітал".
Але не всім відомо, що Порошенко Петро Олексійович НЕ Є власником, ні торговельної марки «5», ні доменного імені 5.ua*.

Код (732) власник знака ТОВ "5 Канал ТВ"

Власником ТМ "5" та доменного імені 5.ua є ТОВ "5 Канал ТВ" (раніше мало назву ТОВ «ТВ-ІНФОРМ ГРУП»**), яким зараз володіють колишні помічники Порошенка, коли він був нардепом в парламенті в Блоці В. Ющенка "Наша Україна" - Буглак Юрій Олександрович, він же головний юрист "Рошен" та Лясовський Владислав Євгенович (через ТОВ «Престиж груп»), він же колишній шеф-редактор інформаційної служби «5 каналу», запам’ятався телефонною розмовою з Порошенком в 2003 році "Прослушка Порошенка і Лясовського" https://www.youtube.com/watch?v=PDzrC0Pc3T4

Це означає, що ПІІФТОВ "Телерадіокомпанія "НБМ" має сплачувати роялті за використання ТМ "5" ТОВ "5 Канал ТВ".






* На веб-сайті «5 канал» не зазначено, кому належить сам веб-сайт, там лише вказано, що телеканал «5 канал» належить ПІІФТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ».
** Сіпввласником був Годунок Ярослав Миколайович, Гугл може розказати про цю особу багато цікавого.



понеділок, 6 червня 2016 р.

Незаконна могила


Захоронили тіло журналіста Гонгадзе без будь-яких дозволів 

22.03.2016 на території церкви Миколи Чудотворця Набережного (вул. Григорія Сковороди, 12/8) біля кам'яного хреста поховали тіло журналіста Георгія Гонгадзе, який загинув ще 17 вересня 2000 року.

Відповідно до відомостей Публічної кадастрової карти земельна ділянка площею 0.2646 га (кадастровий номер: 8000000000:85:358:0004), де збудована церква Миколи Чудотворця Набережного, знаходиться на праві постійного користування в Установі «Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій», яка підпорядкована Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Ділянка не має статусу кладовища.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поховання та похоронну справу» могилою може бути лише місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих.

Таким чином, замість того, щоб поховати Гонгадзе на кладовищі його тіло незаконно захоронили на території церкви, яка не призначена для захоронення. 











Особливості реклами в сфері кредитування для небанківських фінансових установ

«Особливості реклами в сфері кредитування для небанківських фінансових установ»

25.05.2016, Клим Братківський

Правове регулювання реклами в сфері кредитування для небанківських фінансових установ.

  1. Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР.
  2. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-III
  3. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07 червня 1996 року № 236/96-ВР.
  4. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII.


Небанківська фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до законодавства України не є банком, надає одну або кілька фінансових послуг та внесена до Державного реєстру фінансових установ (далі - Реєстр фінансових установ) у порядку, установленому законодавством України (п. 1.4. Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» 26.02.2013  № 57).

Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» 12 липня 2001 року № 2664-III).

Фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» 12 липня 2001 року № 2664-III).

Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР).

Таким чином, під рекламуванням в сфері кредитування для небанківських фінансових установ слід розуміти –поширення в будь-якій формі та в будь-який спосіб інформації про позику, яку надає юридичною особою, що не є банком та внесена до Державного реєстру фінансових установ. 

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію. Це положення не застосовується у випадках, коли дається тільки реклама знака для товарів і послуг, назви особи (без реклами послуг).

В частині 1 статті 8 Закону України «Про рекламу» передбачено, що у рекламі забороняється рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії.

Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» послуги з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів є ліцензійною діяльністю. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг видає ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.

Таким чином, для рекламування послуг з надання фінансових кредитів необхідно мати відповідну ліцензію. Для розповсюдження реклами цих послуг рекламорозповсюджувачі можуть вимагати від рекламодавців копію ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів. Крім того, в рекламі слід зазначати номер ліцензії, дату її видачі та найменування органу, який видав цю ліцензію. 

Частинною 1 статті 11 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що  фінансовим установам забороняється поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.

Недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження (ст. 1  Закону України «Про рекламу»).

В Україні недобросовісна реклама заборонена. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа (ст. 10  Закону України «Про рекламу»). Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі (ч. 8 ст. 15 Закон України «Про захист прав споживачів»).

Антимонопольний комітет України здійснює контроль щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції. До його компетенції віднесено розгляд справ щодо недобросовісної реклами. 

Крім того, статтею 15-1 Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
  • містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
  • містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
  • приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
  • містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про рекламу» рекламодавці несуть відповідальність за порушення законодавства про рекламу:
  •  у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
  • у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
  • у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
  • у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;
  • у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Таким чином, реклама послуг з надання фінансових кредитів має бути точною, достовірною, однозначною, без перебільшень та замовчувань важливої для споживачів інформації. При створенні такої реклами слід виходити з того, що у споживача немає спеціальних знань з отримання позик і нарахування по ним процентів. Тому, на наш погляд, якщо в рекламі вказується розмір процентної ставки за кредитом, то слід звернути увагу на її написання. Наприклад, фінансовий кредит надається під 2 % на день, тому в рекламі має бути чітко зазначено, що мова йде про ставку в «2% на день», а не просто «2%» (не зрозуміло, «на рік», «на місяць», «на день»). Крім того, якщо розмір процентів за кредитом залежить від строків надання кредиту або від розміру кредиту, то треба писати «до 2 % на день», «від 2 % на день» або конкретно вказувати, що, наприклад, кредит на місяць надається під 2 % на день, а кредит на десять днів під 2,5 % на день. Також слід звернути увагу на те, що реклама типу: «Кредит під 0 процентів» або «Кредит. У нас найнижчі ставки» може містити недостовірну інформацію і стати предметом розслідування АМКУ. По-перше, якщо мова йде про низьку (акційну) ставку процентів за кредит, то слід зазначати в рекламі, що під «0%»* слід розуміти реальну ставку в N процентів. По-друге, якщо це пільгова процентна ставка, яка діє протягом певного часу, то слід зазначати початок і кінець дії акції – «акційна ставка під «0%»*, діє з 01.01.2016 - 01.06.2016». По-третє, не можна стверджувати, що у вас найнижча процентна ставка за кредит не маючи доказів цього. Наприклад, моніторингова компанія може зробити для вас дослідження щодо ставок за кредитами у конкурентів і на підставі цього можна помістити в рекламі інформацію: «Найнижча процентна ставка за кредит*». * - на підставі дослідження компанії ТОВ «Монітор» процентних ставок за фінансовими кредитами в період з 01.01.2016 - 01.02.2016 на території України». Або вжити оціночний вираз, наприклад, слово «мабуть» - «Мабуть, в нас найнижча ставка за кредит». Якщо для отримання кредиту під спеціальну ставку висуваються особливі вимоги, то слід зазначити про це в рекламі. Наприклад, «1,85 % на день за кредит*» - «* за умови, що клієнт брав до цього не менше трьох кредитів і своєчасно їх повертав». Також в рекламі слід зазначати «приховані» збори, комісії тощо. Тобто, якщо для отримання кредиту клієнт має заплатити якусь комісію фінансовій установі, а про неї не зазначено в рекламі, за виключенням інформації про процентну ставку за кредит, то такі дії АМКУ може визнати, як недобросовісні та накласти штраф.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 5% відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.