понедельник, 18 июня 2018 г.

Значний правочин (оновлення)

В діяльності товариств доволі часто зустрічаються випадки, коли виконавчий орган товариства виходить за межі своїх повноважень чи вчиняє дії, які завдають шкоди товариству. Відповідно до ч. 4 ст. 92 ЦК України, відповідальні посадові особи несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Проте виникає запитання, чи може товариство, наприклад, визнати правочин недійсним на тій підставі, що керівник товариства перевищив свої повноваження і продав цінний актив товариства без згоди учасників товариства? 

Відповідно до абз. 2  ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. 

Тобто, товариство має довести, що контрагент знав, чи не міг не знати, що існують обмеження щодо відчуження цінного активу товариства. Але де ці обмеження мають бути зазначені?

В першу чергу, в статуті товариства та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). В заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 1) (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16) є спеціальний розділ: «Наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи». Саме тут слід вказувати обмеження. Наприклад, укладати правочини на відчуження нерухомого майна товариства, укладання правочинів на суму 500 000 грн. і більше тощо.  На веб-сайті ЄДР (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) ця інформація оприлюднюється в розділі: «Про особу, уповноважену представляти юридичну особу...». Тож, сторона має перевірити відомості в ЄДР та ознайомитися з останньою редакцією статуту товариства. Якщо буде виявлено, що договір підпадає під обмеження, тоді слід вимагати від товариства надання рішення загальних зборів учасників товариства (або іншого органу відповідно до статуту) про надання згоди на вчинення цього правочину. Якщо укласти такий договір без схвалення правочину органом управління товариства або не отримати його після укладення договору, то є ризик, що правочин може бути визнано недійсним.



Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2275-19), який набув чинності 17 червня 2018 року, вводить поняття «значний правочин» (ст. 44). Під значним правочином слід розуміти правочин, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 % вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу. Також це може бути будь-який інший правочин, критерії якого визначені в статуті товариства. Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним.

02 листопада 2019 року набула чинності нова редакція ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої: "Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства".

Тепер в статуті можна прописати, що, наприклад: "Директор має право без згоди загальних зборів учасників товариства приймати рішення про вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 % вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності". В такому разі ніякої згоди на укладення правочинів вище за "50 % вартості активів" не потрібно брати від загальних зборів учасників товариства. Це актуально для новостворених товариств, які ніяких чистих активів не мають,  а треба щось купувати.

Отже, перед укладанням договору на значну суму або щодо цінного активу, необхідно ознайомитися зі статутом контрагента. Якщо в статуті буде вказівка про "50 % вартості чистих активів", тоді слід вимагати від контрагента надання фінансової звітності за останній період, щоб самому перевірити, чи є перевищення чистих активів, чи немає. Якщо в статуті сказано, що директор самостійно може примати рішення про укладення правочинів на суму вищу за "50 % вартості активів", тоді ніякої фінансової звітності отримувати не потрібно. Якщо ж в статуті товариства та в ЄДР прямо вказані обмеження на вчинення певних правочинів керівником товариства, наприклад, щодо укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, щодо укладання кредитних договорів, договорів позики тощо, тоді слід вимагати відповідного рішення загальних зборів товариства. Ця згода може бути отримана і після укладання договору, однак в разі її відсутності, з'явиться підстава для визнання такого правочину недійсним, оскільки сторона знала і не могла не знати про такі обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.

Також буде не зайвим включити в договір таке положення: «Кожна Сторона гарантує, що вартість Договору не перевищує 50 % вартості чистих активів кожної зі Сторін відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності» або «Кожна Сторона гарантує, що вартість Договору не перевищує 50 % вартості чистих активів кожної зі Сторін відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності У випадку, якщо таке перевищення відбулося, Сторона протягом місяця має надати іншій Стороні рішення уповноваженого органу Сторони про надання згоди на укладання цього Договору».

Не буде зайвим в договорі (контракті) з керівником товариства прописати процедуру відшкодування ним збитків, заподіяних товариству в наслідок порушення порядку вчинення значних правочинів.

Див.: "Ну хто ж так пише закони?"


Комментариев нет:

Отправить комментарий