Особливості реклами в сфері кредитування для небанківських фінансових установ

«Особливості реклами в сфері кредитування для небанківських фінансових установ»

25.05.2016, Клим Братківський

Правове регулювання реклами в сфері кредитування для небанківських фінансових установ.

1. Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР.
2. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-III
3. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07 червня 1996 року № 236/96-ВР.
4. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII.

Небанківська фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до законодавства України не є банком, надає одну або кілька фінансових послуг та внесена до Державного реєстру фінансових установ (далі - Реєстр фінансових установ) у порядку, установленому законодавством України (п. 1.4. Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» 26.02.2013  № 57).

Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» 12 липня 2001 року № 2664-III).

Фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» 12 липня 2001 року № 2664-III).

Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР).

Таким чином, під рекламуванням в сфері кредитування для небанківських фінансових установ слід розуміти –поширення в будь-якій формі та в будь-який спосіб інформації про позику, яку надає юридичною особою, що не є банком та внесена до Державного реєстру фінансових установ. 

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію. Це положення не застосовується у випадках, коли дається тільки реклама знака для товарів і послуг, назви особи (без реклами послуг).

В частині 1 статті 8 Закону України «Про рекламу» передбачено, що у рекламі забороняється рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії.

Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» послуги з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів є ліцензійною діяльністю. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг видає ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.

Таким чином, для рекламування послуг з надання фінансових кредитів необхідно мати відповідну ліцензію. Для розповсюдження реклами цих послуг рекламорозповсюджувачі можуть вимагати від рекламодавців копію ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів. Крім того, в рекламі слід зазначати номер ліцензії, дату її видачі та найменування органу, який видав цю ліцензію. 

Частинною 1 статті 11 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що  фінансовим установам забороняється поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.

Недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження (ст. 1  Закону України «Про рекламу»).

В Україні недобросовісна реклама заборонена. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа (ст. 10  Закону України «Про рекламу»). Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі (ч. 8 ст. 15 Закон України «Про захист прав споживачів»).

Антимонопольний комітет України здійснює контроль щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції. До його компетенції віднесено розгляд справ щодо недобросовісної реклами. 

Крім того, статтею 15-1 Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

• містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
• містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
• приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
• містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про рекламу» рекламодавці несуть відповідальність за порушення законодавства про рекламу:

•  у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
• у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
• у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
• у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;
• у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Таким чином, реклама послуг з надання фінансових кредитів має бути точною, достовірною, однозначною, без перебільшень та замовчувань важливої для споживачів інформації. При створенні такої реклами слід виходити з того, що у споживача немає спеціальних знань з отримання позик і нарахування по ним процентів. Тому, на наш погляд, якщо в рекламі вказується розмір процентної ставки за кредитом, то слід звернути увагу на її написання. Наприклад, фінансовий кредит надається під 2 % на день, тому в рекламі має бути чітко зазначено, що мова йде про ставку в «2% на день», а не просто «2%» (не зрозуміло, «на рік», «на місяць», «на день»). Крім того, якщо розмір процентів за кредитом залежить від строків надання кредиту або від розміру кредиту, то треба писати «до 2 % на день», «від 2 % на день» або конкретно вказувати, що, наприклад, кредит на місяць надається під 2 % на день, а кредит на десять днів під 2,5 % на день. Також слід звернути увагу на те, що реклама типу: «Кредит під 0 процентів» або «Кредит. У нас найнижчі ставки» може містити недостовірну інформацію і стати предметом розслідування АМКУ. По-перше, якщо мова йде про низьку (акційну) ставку процентів за кредит, то слід зазначати в рекламі, що під «0%»* слід розуміти реальну ставку в N процентів. По-друге, якщо це пільгова процентна ставка, яка діє протягом певного часу, то слід зазначати початок і кінець дії акції – «акційна ставка під «0%»*, діє з 01.01.2016 - 01.06.2016». По-третє, не можна стверджувати, що у вас найнижча процентна ставка за кредит не маючи доказів цього. Наприклад, моніторингова компанія може зробити для вас дослідження щодо ставок за кредитами у конкурентів і на підставі цього можна помістити в рекламі інформацію: «Найнижча процентна ставка за кредит*». * - на підставі дослідження компанії ТОВ «Монітор» процентних ставок за фінансовими кредитами в період з 01.01.2016 - 01.02.2016 на території України». Або вжити оціночний вираз, наприклад, слово «мабуть» - «Мабуть, в нас найнижча ставка за кредит». Якщо для отримання кредиту під спеціальну ставку висуваються особливі вимоги, то слід зазначити про це в рекламі. Наприклад, «1,85 % на день за кредит*» - «* за умови, що клієнт брав до цього не менше трьох кредитів і своєчасно їх повертав». Також в рекламі слід зазначати «приховані» збори, комісії тощо. Тобто, якщо для отримання кредиту клієнт має заплатити якусь комісію фінансовій установі, а про неї не зазначено в рекламі, за виключенням інформації про процентну ставку за кредит, то такі дії АМКУ може визнати, як недобросовісні та накласти штраф.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 5% відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.