04 квітня 2019 року суддя Господарського суду міста Києва Валерій Пінчук задовольнив позов ТОВ «Дніпроекологія» до Департаменту економіки та інвестицій КМДА та Київської міської ради про розірвання договору та стягнення солідарно з відповідачів збитків на суму 27 327 704,30 грн.
Мова йде не про звичайний договір оренди нерухомого майна, а про інвестиційний договір, який було укладено за результатами інвестиційного конкурсу між Промислово-фінансовим Консорціум «Придніпров'я» та Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА 07.09.2004.
Під приводом необхідності розвитку об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста, ще за часів мера Олександра Омельчинка був проведений конкурс із залучення інвестора для забудови Видубицького озера. Це було презентовано, як інвестиційний проект з будівництва яхт-клубу, причалів, зони відпочинку та закладів харчування за адресою: Набережно-Печерська дорога, 4-10 (Видубицьке озеро).
За умовами конкурсу Головне управлінням економіки та інвестицій КМДА (зараз Департамент економіки та інвестицій КМДА) у межах своєї компетенції зобов'язувалося сприяти оформленню інвестором прав на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт інвестування, а інвестор отримати усі необхідні дозволи за свій рахунок та здійснити забудову. Також інвестор мав сплатити 1% від орієнтовної вартості об'єкта інвестування на покриття витрат, пов'язаних з підготовкою інвестиційного проекту (1 771 018,56 грн.), та внести 10,1 % від орієнтовної вартості об'єкта інвестування на створення соціальної та інженерно транспортної інфраструктури м. Києва - 17 887 287,46 грн.
Менше ніж через рік після укладання інвестиційного договору відбулася заміна інвестора з ПФК «Придніпров'я» на ТОВ «Дніпроекологія». Всі компанії мають стосунок до Віктора Пінчука, хоча в державному реєстрі про це прямо не вказано. Наприклад, кінцевим власником ТОВ «Дніпроекологія» вказана Куц Яна Віталіївна, в той же час вона через дві «острівні компанії» є співвласницею ТОВ «Компанія «АУРА», де єдиним бенефіціарним власником вказано Пінчука Віктора Михайловича, а компанія «Аура» зареєстрована за однією адресою з ПФК «Придніпров'я».
На підставі інвестиційного договору Київрада дала дозвіл ТОВ «Дніпроекологія» на розроблення проекту щодо відведення земельних ділянок. Вже при мері Леоніда Черновецького 13.12.2007 Київрада прийняла рішення № 1447/4280 щодо вилучення території навколо Видубицького озера на Набережно-Печерській дорозі, 4-10 із зони зелених насаджень загального користування і переведення її за функціональним призначенням до території житлової та громадської забудови.
Внаслідок зміни цільового призначення земельної ділянки, окрім будівництва яхт-клубу та причалів, в проекті вже передбачено будівництво офісно-готельного комплексу з торгово-розважальним центром, спортивно-оздоровчих споруд, приміщень громадського призначення та підземних автостоянок.
Рішення щодо забудови Видубицького озера не могло пройти повз киян, оскільки на цьому озері з 1973 року існує Ремонтно-відстійний пункт човнів №1, де кияни зберігають свої човни. Тож, троє громадян подали адміністративний позов про скасування рішення Київради № 1447/4280 від 13.12.2007 і суд їх позов задовольнив, оскільки забудова озера порушила б водоохоронну зону, передбачену Водним та Земельним кодексами України. Остаточне рішення по цій справи набуло чинності 08.12.2014. Тож, скасування рішення про зміну цільового призначення навколо Видубицького озера позбавило можливість Київраду виділити земельну ділянку інвестору, оскільки в зоні зелених насаджень не можна будувати.
На думку ТОВ «Дніпроекологія», організатор конкурсу жодним чином не сприяв інвестору в оформленні за ним права користування земельною ділянкою для реалізації інвестиційного договору. Крім того, всупереч умовам інвестиційного договору, Київрада надала в постійне користування 14 га Південно-західній залізниці та продовжила право постійного користування Ремонтно-відстійному пункту човнів №1 на земельних ділянках, на яких планувалося збудувати об'єкт інвестування.
Тож, в червні 2018 року ТОВ «Дніпроекологія» подало до Господарського суду міста Києва позов про розірвання інвестиційного договору від 07.09.2004 № 049/13/і/14 з додатками до нього про забудову зони відпочинку з громадським центром в районі озера Видубицьке в Печерському районі м. Києва за адресою: Набережно-Печерська дорога, 4-10 (Видубицьке озеро) та стягнення витрат на розробку дозвільної та проектної документації 7 669 398,28 грн., а також витрати, які були передбачені правилам інвестиційного конкурсу - 19 658 306,02 грн., а загалом 27 327 704,30 грн.
Цікаво, що справу прийняв до провадження суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І. Він її розглядав до того часу, поки у позивача не з’явився новий представник Кічун В.І., який заявив судді відвід, оскільки він наче має з ним дружні стосунки. Після цього справа потрапила до судді Пінчука В.І., який задовольнив позов обґрунтовуючи це тим, що відповідачі не довели, що вони вчиняли дії для сприяння реалізації інвестиційного договору і порушили умови договору.
Тут слід відзначити, що за умовами інвестиційного договору організатор конкурсу зобов'язався сприяти в оформлені інвестором права на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт інвестування. Тобто, організатор конкурсу і не був зобов’язаний виділяти земельну ділянку, а мав лише сприяти в її отриманні. Крім того, із самої назви інвестиційного договору 2004 року випливає, що спочатку мова йшла про забудову зони відпочинку з громадським центром в районі озера Видубицьке, а вже в додатковій угоді № 2 за 2008 рік мова пішла про будівництво офісно-готельного комплексу з торгово-розважальним центром, яхт-клубом, спортивно-оздоровчими спорудами, приміщеннями громадського призначення та підземними автостоянками в районі озера Видубицького. Отже, виходить так, що конкурс проводили з метою збудувати яхт-клуб і причали, а при Чернівецькому домовилися ще про будівництво офісно-готельного комплексу з підземними автостоянками. В цій історії не зовсім зрозуміло, на що розраховували юристи Пінчука, коли домовлялися про будівництво в водоохоронній зоні Видубицького озера. Проте, в будь-якому разі, інвестиційний проект не вдалося реалізувати і наразі місто, якщо апеляційна інстанція не змінить рішення від 04 квітня, має повернути інвестору більше 27 млн. грн.
Очевидно, що прямий збиток міста від невдалої «інвестиційної» ініціативи становить щонайменше сім з половиною мільйонів гривень, які треба буде відшкодувати інвестору за замовлення ним проектної документації. Скільки ж витратив інвестор, щоб в 2007 році молода команда Черновецького прийняла рішення про зміну цільового призначення ділянки біля Видубицького озера, яке потім скасував суд, залишається загадкою.
