Реклама и авторское право

Нарушение авторского права на фотографию в рекламе «Житловий комплекс «Світлиця». В рекламе использована фотография девушки в национальной украинской одежде, автором которой является Анна Сеник (творческий псевдоним Ładna Kobieta). Без ее согласия рекламное агентство "Студия Елены Петровой" использовало фотографию в рекламе, которую заказала компания "Евробуд Инвест". Долгое время реклама распространялась в вагонах Киевского метрополитена.

Нажать на изображение (+)

Справа № 761/9447/13-ц

Провадження №2/761/4749/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді:                   Волошина В.О.

при секретарі:                              Бойчук С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Олени Петрової «Сприяння просуванню», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Євробуд Інвест» про захист авторських прав, виплати компенсації за порушення авторських прав та зобов'язання вчинити,

в с т а н о в и в:

В квітні 2013р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ТОВ «Студія Олени Петрової «Сприяння просуванню» (далі по тексту - відповідач 1); ТОВ «Фінансова компанія «Євробуд Інвест» (далі по тексту - відповідач 2), в якому просила суд: за порушення авторського права стягнути з відповідачів 1, 2 на свою користь по 11147,0 грн. з кожного; заборонити відповідачу 1 використовувати в рекламі фотографію дівчини в українському національному одязі, автором якої є позивачка; зобов'язати відповідача 2 вилучити з усіх вагонів Київського метрополітену рекламу «Житловий комплекс «Світлиця», із фотографією, автором якої є позивачка, покласти на відповідачів 1, 2 судові витрати.

Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що вона є професійним фотографом, зокрема є автором фотографії з зображенням дівчини в українському національному одязі, з метою реклами та подальшого комерційного використання, вказані фотографії були розміщені на сайті позивачки в мережі Internet (АДРЕСА_1).

В березні 2013р. без згоди позивачки вказані фотографії були використані відповідачем 1 для створення рекламної продукції: рекламні оголошення «Житловий комплекс «Світлиця». Квартири від забудовника у смт. Немішаєва. Забудовник компанія «Євробуд», для відповідача 2, замовником якої він виступав, при цьому між сторонами не укладався договір на використання цього об'єкту авторського права.

З урахуванням того, що відповідачі 1, 2 відмовляються вирішити спір в позасудовому порядку, позивачка вимушена була звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні представник позивачки, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених в позові, просив суд позов задовольнити. В подальшому стороною позивача було подано заяву про розгляд справи у відсутність позивачки та її представника.

Відповідач 1, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, свого представника до суду не направив, заперечення на позов не подавалися.

В судовому засіданні 10 липня 2013р., представник відповідача 2 проти позову заперечив, зазначаючи, що відповідач 2 є неналежним відповідачем, однак зазначив, що немає належних і допустимих доказів, який обіцяє надати. В подальшому, представник відповідача 2 в судові засідання не з'явився, поважності причин неявки суду не повідомив, жодних доказів в обґрунтування заперечень не надав.

Суд, заслухавши пояснення представників: позивача, відповідача 2, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 54 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивачка, яка використовує творчий псевдонім (ОСОБА_1) є автором фотографії дівчини в українському національному одязі, яка була створена автором 22 жовтня 2012р. та оприлюднена 09 листопада 2012р., з метою реклами і комерційного використання, на веб-сайті позивачки: АДРЕСА_1 в мережі Internet (а.с. 5-7).

В березні 2013р. в вагонах на Святошинсько-Броварській та Куренівсько-Червоноармійській лініях Київського метрополітену в рекламному оголошенні «Житловий комплекс «Світлиця». Квартири від забудовника у смт. Немішаєва. Забудовник компанія «Євробуд» було використано та надруковано фотографію з зображенням дівчини в українському національному одязі, автором якої є позивачка  (а.с. 8-9).

У відповідності з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Згідно з п. 10) ч. 1 ст. 8 цього Закону і п. 1) ч. 1 ст. 433 ЦК України до об'єктів авторського права належить фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії.

Статтею 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ст. 435 ЦК України передбачено, що первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Таким чином, суд приходить до висновку, що автором фотографії з зображенням дівчини в українському національному одязі є позивачка і саме її фотографія була використана відповідачем 1 для створення рекламного продукту для відповідача 2.

Згідно з ч. 1 ст. 15 цього Закону, ст. 440 ЦК України до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Частиною 1 ст. 31 цього Закону передбачено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачами 1, 2 не укладався авторський договір, щодо передачі прав на фотографічний твір з зображенням дівчини в українському національному одязі.

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 Закону України «Про авторське право і суміжні права», та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав (п. а) ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Розміщення позивачкою вказаної фотографії на своєму сайті в мережі Internet здійснювалося з метою комерційної пропозиції, проте використання і розповсюдження відповідачами 1, 2 цієї фотографії при створенні вищезазначеного рекламного оголошенні та розповсюдження його в вагонах двох ліній Київського метрополітену, змусили позивачку виключити цю фотографію з усіх комерційних пропозицій на своєму сайті.

Статтею 445 ЦК України передбачено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до п.п. г) ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при встановленні порушення авторських прав суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав.

Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту (ч. 4 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» з 01 січня 2013р. по 01 грудня 2013р. розмір мінімальної заробітної плати становить 1147,0 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням зазначених вимог Закону та обсягу порушених авторських прав позивачки відповідачами 1, 2 при виготовленні та розповсюджені рекламного оголошення «Житловий комплекс «Світлиця». Квартири від забудовника у смт. Немішаєва. Забудовник компанія «Євробуд» було використано фотографічний твір з зображенням дівчини в українському національному одязі, а тому суд приходить до висновку про стягнення на користь позивачки з відповідачів 1, 2 компенсацію за використаний та розповсюджений без її згоди створений нею фотографічний твір у розмірі 10 мінімальних розмірів заробітної плати - 10 м/зпл х 1147,0 = 11470,0 грн., тобто по 5735,0 грн. з кожного. До того ж, з метою захисту порушеного права позивачки, суд вважає вірним заборонити відповідачу 1 використовувати в рекламі фотографію дівчини в українському національному одязі, автором якої є позивачка та зобов'язати відповідача 2 вилучити з усіх вагонів двох вищенаведених ліній Київського метрополітену рекламу «Житловий комплекс «Світлиця», із фотографією, автором якої є позивачка.

Згідно з ч.2, 3 ст. 88 ЦПК України з відповідачів 1, 2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 172,05 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. 41, 54 Конституції України; ст. ст.23, 433, 435, 440, 441, 445 ЦК України; ст. ст. 7, 8, 11, 14, 15, 28, 50 -52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»; ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 04 червня 2010 р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Олени Петрової «Сприяння просуванню», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Євробуд Інвест» про захист авторських прав, виплати компенсації за порушення авторських прав та зобов'язання вчинити - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Олени Петрової «Сприяння просуванню», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Євробуд Інвест» на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення авторських майнових прав у розмірі по 5735,0 /п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять/ грн. з кожного.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Студія Олени Петрової «Сприяння просуванню» використовувати в рекламі фотографію дівчини в українському національному одязі, автором якої є ОСОБА_1.

Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Євробуд Інвест» вилучити з усіх вагонів Святошинсько-Броварській та Куренівсько-Червоноармійській лініях Київського метрополітену рекламу «Житловий комплекс «Світлиця». Квартири від забудовника у смт. Немішаєва. Забудовник компанія «Євробуд», із фотографією дівчини в українському національному одязі, автором якої є ОСОБА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Олени Петрової «Сприяння просуванню», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Євробуд Інвест» на користь держави судовий збір у сумі в розмірі по 172 /сто сімдесят дві/ грн. 05 коп. з кожного.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: