ДОВІДКА
щодо кримінального провадження № 42015000000000207 від 21.02.2015
про підозру в розкраданні Іванющенком Ю.В. коштів Кіотського протоколу у 2012 – 2014 рр.
Хроніка подій
10.04.2014 відкрито кримінальне провадження № 32013110090000107 щодо розкрадання коштів Кіотського протоколу у 2012 – 2014 рр. Фігурантом справи є
Іванющенко Ю.В., якого підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 3 ст. 368-2 (Незаконне збагачення) КК України)
15.12.2014 Іванющенка Ю.В. оголошено в розшук.
29.12.2014 Іванющенка Ю.В. постановою повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.
21.02.2015 з кримінального провадження № 32013110090000107 від 10.04.2014 матеріали досудового розслідування стосовно Іванющенка Ю.В. були виділені в окреме кримінальне провадження № 42015000000000207 (підозра Іванющенку Ю.В. щодо розкрадання коштів Кіотського протоколу у 2012 – 2014 рр).
25.12.2015 адвокат Іванющенка Ю.В. подав клопотання до ГПУ про закриття кримінального провадження № 42015000000000207.
29.12.2015 ГПУ відмовила в задоволенні вказаного клопотання.
Адвокат подав на відмову прокурора скаргу в Солом'янський районний суд м. Києва (замість Печерського).
27.01.2016 слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О.В. (помер в 2018 році в 37 років) прийняв ухвалу про закриття кримінального провадження № 42015000000000207 від 21.02.2015 (щодо розкрадання коштів Кіотського протоколу у 2012 – 2014 рр). Ухвала оскарженню не підлягає.
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/55234417)
29.12.2014 року було пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України
клопотання-скарги від 25.12.2015 року
постанову уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 від 29.12.2015 року про відмову в задоволені клопотання-скарги від 25.12.2015 року
«10.04.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110090000107 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.
«Встановлено, що прокурором не було надано оцінку та не спростовано доказів, які прямо вказують на законність отримання ТОВ «Карпатибудінвест» коштів від ДП «Держекоінвест» за договором №2339/06 та спростовують відомості викладені у заяві про злочин Громадського об'єднання «Центр протидії корупції» від 05.12.2014 року та у протоколі допиту свідка.»
«В ході досудового розслідування №32013110090000107, ОСОБА_2 29.12.2014 року було пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.
21.02.2015 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 було виділено в окреме кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000207.»
«за відсутності в його діянні об'єктивної і суб'єктивної сторони інкримінованого йому складу кримінального правопорушення, через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді.» «кримінальне провадження №42015000000000207, розслідується проти ОСОБА_2 вже більше року.»
«Рішень про продовження строку досудового розслідування як по кримінальному провадженню №32013110090000107, так й по виділеному в окреме провадження 21.02.2015 року №42015000000000207 не приймалося.»
«з урахуванням доповнень до скарги, скасувати постанову уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 від 29.12.2015 року про відмову в задоволені клопотання-скарги від 25.12.2015 року.
Зобов'язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 розглянути клопотання-скаргу від 25.12.2015 року та вчинити дії, визначені п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК України в частині підозри ОСОБА_2, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.
Зобов'язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000207 прийняти рішення про закриття вказаного кримінального провадження або про звернення до суду з обвинувальним актом.»
«в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013110090000107 ОСОБА_2 29.12.2014 року було пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України.»
«З матеріалів справи по кримінальному провадженню №42015000000000207 вбачається, що за останній рік не було прийнято жодного процесуального рішення, що є порушенням прав громадянина ОСОБА_2, якого без наявності достатніх підстав підозрюють у вчиненні злочину, обмежено в пересуванні, щодо рухомого та нерухомого майна якого прийнято рішення про накладення арешту.»
ГПУ подала апеляцію.
11.02.2016 Апеляційний суд м. Києва відмовив ГПУ у відкритті апеляційного провадження.
«Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, прокурор Генеральної прокуратури України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду через невідповідність висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істатні порушення вимог кримінально процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження в зв»язку з тим, що скарга подана на рішення прокурора що не підлягає оскарженню.»
ГПУ подала касацію.
09.06.2016 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11.02.2016 та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/58271926)
«строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 не сплинув, отже відповідно до вимог ст. 283 КПК України рішення щодо закриття кримінального провадження міг прийняти прокурор, а не слідчий суддя, який своїм рішенням зобовʼязав закрити провадження, оскільки на його думку, строк досудового розслідування сплинув. Прокурор стверджує, що суддя-доповідач апеляційного суду прийняв рішення всупереч вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.»
«За змістом ч. 4 ст. 399 КПК України на стадії прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач вправі приймати рішення про відмову у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення слідчого судді, яке за формою і змістом відповідає вимогам закону, зокрема, якщо слідчий суддя при постановленні рішення ретельно дотримався вимог ст.ст. 303 - 307 КПК України.
Однак, на порушення вказаної норми, суддя апеляційного суду не перевірив дотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 303 - 307 КПК України та передчасно прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.»
Справа була направлена до Апеляційного суду м. Києва.
30.06.2016 Апеляційний суд м. Києва розглянув апеляційну скаргу ГПУ і залишив ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.01.2016 без зміни.
ГПУ подала касацію.
26.01.2017 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив ГПУ у відкритті провадження.
«ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не сплинув, досудове розслідування неодноразово зупинялося та відновлювалося. Постановою заступника Генерального прокурора від 30.03.2015 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 продовжено до 5 місяців. Наголошує, що у слідства є достатньо часу для прийняття процесуальних рішень чи вчинення процесуальних дій. Повідомляє, що чинним законодавством не передбачено повноваження слідчого судді щодо надання вказівки слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження. Вказує, що у порушення вимог закону слідчий суддя дав оцінку доказам у кримінальному провадженні.»
***
Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних Британчук В.В., Григорєва І.В. висловили окрему думку, відповідно до якої вони вважають, що згадана ухвала судді апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст.438 КПК через істотні порушення вимог статей 2, 7-9, ч. 4 ст. 399, ч. 2 ст. 439 цього Кодексу, а також принципу правової визначеності (в одному провадженні протилежні висновки суду касаційної інстанції щодо предмету апеляційного оскарження).
ГПУ подала заяву до ВСУ.
12.10.2017 Верховний Суд України постановою скасував ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.01.2017 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30.06.2016, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
«слідчий суддя в ухвалі від 27 січня 2016 року щодо ОСОБА_1 прийняв рішення всупереч наданим йому повноваженням, яке взагалі не передбачено кримінальним процесуальним законом, а тому таке рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, оскільки воно не відповідає принципам верховенства права і є явно несправедливим та, як наслідок, неправосудним. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, зобов'язаний надати оцінку відповідності рішення слідчого судді загальним засадам кримінального провадження, навіть незважаючи на те, що таке рішення може не міститись у визначеному статтею 309 КПК переліку.»
«Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження визначено у статті 303 КПК. Постанова прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження не входить до переліку процесуальних рішень, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.»
«Оскільки слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачено КПК, бо не узгоджується з положеннями статті 304 КПК стосовно його повноважень,»
Справа була направлена до Апеляційного суду м. Києва.
21.12.2017 Апеляційний суду м. Києва відмовив ГПУ у відкритті провадження. С.О. Новов
ШТО? «не дійшла консолідованого правового висновку щодо застосування відповідних норм права, внаслідок чого, як зазначено в окремій думці одного із суддів, вказані обставини вплинули на його обґрунтованість.» «у відкритті провадження слід відмовити, через відсутність апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року, а також через те, що навіть якщо припустити, що така скарга була, вона фактично подавалась на судове рішення слідчого судді, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.»
ГПУ подала касацію до ВС.
12.06.2018 Касаційний кримінальний суд Верховний Суд скасував ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21.12.2017 та відправив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/74747543)
«Незважаючи на те, що відповідно до положень кримінального процесуального закону вказівки суду вищої інстанції є обов'язковими для виконання судами нижчої інстанції, при новому розгляді справи суддя Апеляційного суду м. Києва вказані висновки Верховного Суду України до уваги не взяв і 21 грудня 2017 року знову виніс ухвалу про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора, зазначивши в ній про те, що позбавлений можливості виконати постанову Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року через відсутність законних підстав для призначення такого розгляду, а саме через відсутність в матеріалах справи апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року, а також через те, що навіть якщо припустити, що така скарга була, вона фактично подавалася на судове рішення слідчого судді, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.»
«За правилами кримінального процесуального закону вказівки суду вищої інстанції є обов'язковими для виконання судами першої та апеляційної інстанцій.
Проте, як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали судді апеляційного суду, висновки Верховного Суду України, викладені у вказаній постанові, ним до уваги взято не було.»
Справа була направлена до Київського апеляційного суду.
03.04.2019 Київський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу ГПУ і ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 27.01.2016 залишив без змін.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/81019038
«Постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження, у зв'язку із тим, що скарга подана на рішення прокурора, що не підлягає оскарженню. достовірно знаючи про те, що підсудність розгляду скарг на дії та рішення службових осіб Генеральної прокуратури України, відноситься до Печерського районного суду м. Києва, керуючись вимогами п. 2 ч. 1 ст. 304 КПК України суд повинен був повернути скаргу заявнику у зв'язку з тим, що вона не підлягала розгляду в даному суді. дотримані строки досудового розслідування. З моменту повідомлення про підозру особі - 29.12.2014 досудове розслідування неодноразово зупинялося та відновлялося, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України (виконання дій в межах міжнародного співробітництва), а також п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України (підозрюваний переховується від органів досудового розслідування). Постановою заступника Генерального прокурора України від 30.03.2015 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 продовжено до 5 місяців. Таким чином, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 строк досудового розслідування не сплинув і становить 2 місяці 28 днів, тобто у слідства є ще понад 2 місяці для прийняття процесуальних рішень чи вчинення процесуальних дій, а при необхідності вказаний строк у кримінальних провадженнях даної категорії може бути продовжений до 12 місяців. Дійшовши до висновку про відсутність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2 КК України, слідчий суддя вийшов за межі наданих на стадії досудового розслідування повноважень, оскільки аналіз доказів та питання достатності і допустимості доказів відноситься виключно до стадії судового розгляду. Посилання слідчого судді на те, що прокурором при вирішенні клопотання не було надано оцінку та не спростовано доводів сторони захисту, зокрема висновків судово-будівельної та економічної експертизи, довідок ДПІ, та інших є безпідставними, оскільки такі питання суд не міг вирішувати під час розгляду скарги на стадії досудового розслідування, судом не оглядалися матеріали кримінального провадження, не досліджувалися оригінали документів, не викликались та не допитувались у суді свідки.»
ШТО «Законом України № 2213-VIII від 16.11.2017 р. внесено зміни до ст. 303 КПК України та доповнено її п. 9-1 «згідно з яким на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено в задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником».
Таким чином, під час апеляційного розгляду суд повинен керуватись положеннями п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, згідно з якими скарга адвоката Колеснікова Ю.О. на недотримання розумних строків при проведенні досудового розслідування є прийнятною та підлягає судовому розгляду.
ШТО «За таких обставин, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, передбачених ч. 1 ст. 7 КПК України, закриття кримінального провадження в зв'язку з недотриманням розумних строків розслідування є дієвим захистом прав особи, з метою припинення та недопущення в подальшому їх порушення.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.02.2019 року № 1-р/2019 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) стаття 368-2 КК України, яка втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення, в зв'язку з чим постановою прокурора у кримінальному провадженні Лященка А.В. від 18 березня 2019 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України закрито.»
+++
Суддя Київського апеляційного суду О.А. Кияшко висловив окрему думку, відповідно до якої дії слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва є незаконним та виходять за межі наданих йому кримінальним процесуальним законом повноважень (
http://reyestr.court.gov.ua/Review/81019083).
ГПУ подала касацію до ВС.
08.07.2019 Верховний Суд відмовив ГПУ у відкритті касаційного провадження.
ГПУ подала повторно касацію до ВС.
КІНЕЦЬ кримінальному провадженню № 42015000000000207 від 21.02.2015.
